Олаф I Трюґґвасон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Olaf Trygvason struck the god Thor down from his seat.gif|міні|праворуч|250пкс| Олаф I ]]
'''Олаф I Трюґґвасон''' ([[букмол]] ''Olav Tryggvason''; бл. [[964]] - [[1000]])  — король Норвеґії з [[995]] до 1000 року. Походив з династії [[Список королів Норвегії з династії Інглінгів (Харфаргів)|Інглінгів]].
 
== Життєпис ==
 
== Молоді роки ==
Син [[Трюґґве Олафсон|Трюґґве Олафсона]]а, володаря Вестфолду та внука [[Гаральд I Норвезький|Гаральда I]], й [[Астрід Ейріксдотір]], доньки [[Ейрік Кривава Сокира|Ейріка I «Кривава Сокира»]].
 
Після загибелі батька при [[Гаральд II (король Норвегії)|Гаральді II Сірому Плащі]] Астрід з молодим Олафом змушена була втекти до Швеції, а звідси до [[Холм-Город]]у (або Гольмґарду;<ref>[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // [[Український історичний журнал]]. &nbsp;— К., 2015. &nbsp;— № &nbsp;3 (522) за травень-червень. &nbsp;— С. 41. ISSN 0130-5247</ref> згідно саґ)<ref>за іншими версіями, Новгорода</ref>. Тут на службі у великого князя [[Володимир І Святославич|Володимира Святославича]] був брат Астрід -&nbsp;— Сігурд. На шляху до Новгорода судно з Олафом було захоплено [[ести|естськими]] піратами поблизу острова [[Сааремаа]]<ref>[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]. Гольмґард… С. 41.</ref> й майбутній король став рабом [[пірат]]а Клеркона. На той час Олафові виповнилося три роки. Тільки через 6 років Сігурд Еріксон дізнався, що його небіж Олаф знаходиться в рабстві у естів й викупив того. Після цього Олаф мешкав у Холм-Городі (інша версія -&nbsp;— Новгороді).
 
З часом Олаф поступив на службу до великого князя Володимира й заступив посаду у Новгороді, яку до того обіймав його дядько Сігурд. Втім, незабаром почалися тертя між Олафом та його паном -&nbsp;— великим князем й Олаф покинув службу у володаря Київської Русі й відправився до Балтики.
 
Олаф почав здійснювати піратські рейди на землі балтійських країн. Під час одного з них у Вендланді він познайомився з місцевою володаркою Гейрою і незабаром одружився з нею. Олаф допоміг Гейрі приборкати непокірних їй васалів, після цього здійснив декілька успішних морських походів до [[Сконе]] і [[Готланд]]у. Після цього брав участь у війні з'єднаних сил Данії, Вендланду та Норвегії проти імператора Священної Римської імперії [[Оттон III|Оттона III]], який намагався підкорити балтійські землі імператорській владі. У результаті цих дій Оттон III зазнав поразки.
Рядок 18:
У 995 році накопичення незадоволення правлінням Гокона Сігурдсона вилилося у заколот проти нього. Врешті-решт того було вбито власним рабом. Загальний тінг Норвегії запросив Олафа зайняти трон королівства.
 
Із самого початку Олаф I почав проводити політику із зміцнення країни, впровадження християнства як заходу послаблення влади місцевих хевдингів та посилення впливу короля. У 995 році до н.&nbsp;е. побудовано було першу дерев'яну церкву у Норвегії. Він хрестив Лейва Еріксона, майбутнього першопроходця в Америці та найвпливовішого володаря у Гренландії, який в подальшому розповсюджував християнську віру на Гренландії. З цього моменту гренладські землі вважалися власністю норвезького короля. Олаф I також хрестив мешканців Орнейських островів, які визнавали владу Норвегії. Водночас у 997 році було засновано столиці країни &nbsp;— Нідарос (сучасний [[Тронхейм|Тронгейм]]).
 
Олаф I нам намір поширити вплив та владу Норвегії на більшість земель Балтики. В цій боротьбі проти норвезького короля виступили володарі Данії, Швеції та Вендланда. Вирішальна битва між супротивниками відбулася у 1000 році біля [[Битва під Сволдером|Сволдера]], в якій Олаф зазнав поразки й загинув.
Рядок 26:
 
== Джерела ==
* [[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // [[Український історичний журнал]]. &nbsp;— К., 2015. &nbsp;— № &nbsp;3 (522) за травень-червень. &nbsp;— С. 37-55. ISSN 0130-5247;
* Claus Krag: Artikel „Olav«Olav 1 Tryggvason“Tryggvason» in: Norsk biografisk leksikon
* Oddr Snorrason (trad. Theodore Murdock Andersson), The saga of Olaf Tryggvason, Ithaca, Cornell University Press, 2003