Ядвіга Ягеллонка (герцогиня баварська): відмінності між версіями

| ім'я = ЯдвіґаЯдвіга Ягеллонка<br />{{lang-pl|Jadwiga Jagiellonka}}

| інші_імена = ЯдвіґаЯдвіга Польська

| місце_смерті = БурґхаузенБургхаузен

| діти = ''Доньки:'' Єлизавета, Маргарита<br />''Сини:'' Людвіг, Рупрехт, ВольфґанґВольфганг

'''ЯдвіґаЯдвіга Ягеллонка''' або '''ЯдвіґаЯдвіга Польська''' ({{lang-pl|Jadwiga Jagiellonka}}, {{lang-de|Hedwig Jagiellonica}}), ([[21 вересня]] [[1457]]—[[18 лютого]] [[1502]])&nbsp;— [[Королівство Польське (1385—1569)|польська]] королівна та литовська княжна з династії [[Ягеллони|Ягеллонів]], донька короля [[Королівство Польське (1385—1569)|Польщі]] та князя Литви [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV]] та [[Єлизавета Австрійська (1436–1505)|Єлизавети Габсбург]], дружина Баварського герцога Георга.

ЯдвіґаЯдвіга Ягеллонка народилася [[21 вересня]] [[1457]] року у [[Краків|Кракові]]. Вона була другою дитиною і найстаршою донькою короля [[Королівство Польське (1385—1569)|Польщі]] та князя Литви [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV]] та [[Єлизавета Австрійська (1436–1505)|Єлизавети Габсбург]]. В родині вже ріс син Владислав.

Її дідусем та бабусею по батьківській лінії були [[Владислав II Ягайло]], Великий князь Литовський, і його четверта дружина, Софія Гольшанська. З материнської сторони дідусем та бабусею ЯдвіґиЯдвіги були [[Альбрехт II]], король [[Німеччина|Німеччини]], [[Угорщина|Угорщини]] та [[Чехія|Чехії]], та Єлизавета Люксембурзька, принцеса [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]].

Новонароджену королівну охрестили в Краківському катедральному соборі. Своє ім'я дівчинка отримала згідно з традицією дому Ягеллонів: найстаршу дочку називали на честь [[ЯдвіґаЯдвіга|королеви ЯдвіґиЯдвіги]]. Даних про освіту дівчинки не збереглося. Протягом наступних вісімнадцяти років у ЯдвіґиЯдвіги з'явилося восьмеро братів та сестер. Ще троє сестер народилося, коли вона вже від'їхала до Баварії.

[[1468]] року її руку намагався отримати король [[Угорщина|Угорщини]] [[Матвій Корвін|Матяш Хуньяді]]. [[8 квітня]] [[1468]] року до [[Краків|Кракова]] прибув угорський посланець&nbsp;— оломоуцький єпископ. Він запропонував [[Казимир IV Ягеллончик|Казимиру IV]] цей шлюб для зміцнення майбутнього союзу, спрямованого проти [[Їржі з Подєбрад]]. Таким чином, король Польщі мав би гарантії миру з [[Угорщина|Угорщиною]], адже нею б у майбутньому заправляли його онуки. Сватання Матяша підтримував також римський папа [[Павло II]]. [[Казимир IV Ягеллончик|Казимир IV]] на той час перебував у мирі із [[Їржі з Подєбрад|королем Їржі]]. Та й дружина Єлизавета була категорично проти цього шлюбу. Матяшу Хуньяді було відмовлено. Наступного року його було обрано королем Чехії. [[Їржі з Подєбрад]] був змушений шукати прихистку у [[Королівство Польське (1385—1569)|Польщі]]. Хуньяді знову запросив собі у дружини ЯдвіґуЯдвігу і знову отримав відмову.

[[Матвій Корвін|Матяш Хуньяді]] ще двічі намагався пошлюбити ЯдвіґуЯдвігу: у липні [[1471]] та вересні [[1473]]-го. Обидві його пропозиції були відхилені.

На початку [[1473]] року до польського двору з пропозицією до ЯдвіґиЯдвіги прибув радник Альберта IV Мудрого, герцога [[Баварія|Баварії]] з [[Мюнхен]]у. [[Казимир IV Ягеллончик|Казимир IV]] йому відмовив, через те, що сподівався видати дочку заміж за сина Людвіга IX, баварського герцога з [[Ландсгут]]у, Георга Багатого. Його дуже турбував південно-західний кордон із Чехією (за нього вели боротьбу його син Владислав та [[Матвій Корвін|Матяш Хуньяді]]). Тож союз із Баварією був би вельми доречний. 1473 року [[Казимир IV Ягеллончик|Казимир IV]] відправив своїх посланців&nbsp;— Станіслава Курожецького та Павла Ясенського до Лансхут. Там вони почали переговори, щодо бажаного шлюбу Георга з ЯдвіґоюЯдвігою. В результаті перемовин, у вересні [[1474]] року Людвіг IX відправив до ПльщіПольщі офіційний лист, в якому висловлював бажання пошлюбити власного сина із королівною ЯдвіґоюЯдвігою.

Переговори проходили в Ленчиці і в [[Радом]]і. Саме в останньому [[30 грудня]] [[1474]] року ЯдвіґаЯдвіга погодилася стати дружиною Георга. Наступного дня був підписаний шлюбний договір. Наречена в якості посагу повинна була отримати 32 тисячі угорських злотих, які б виплачували протягом п'яти років.

Невдовзі після цього родина провела ЯдвіґуЯдвігу до [[Познань|Познані]]. [[10 жовтня]] [[1475]] року дівчина попрощалася з батьками і вирушила до Баварії. До Ландсхуту наречена прибула [[14 листопада]]. На весілля прибули багато можновладців того часу. Серед них були імператор [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] [[Фрідріх III Габсбург|Фрідріх III]] із сином Максиміліаном, маркграф Ансбаху [[Альбрехт III Ахілл]], австрійський герцог Жигмонт, рейнський курфюрст Філіпп Віттельсбах, маркграф баденський Альбрехт, вюртемберзькі графи Ульрік та Ебергард, ландграф лейхтенберзький Людвіг та граф Отто.

*'''ВольфґанґВольфганг'''&nbsp;— ([[1482]])

[[1479]] року помер герцог Людвіг IX. Трон успадкував Георг. ЯдвіґаЯдвіга стала герцогинею Баварії-Ландсгут.

Шлюб королівни виявився невдалим. Георг був відомий як п'яничка, гуляка і розпусник. Після десяти років сумісного життя, у 1485 році, він віддалив від себе дружину, поселивши її в замку БурґхаузенБургхаузен. ЯдвіґаЯдвіга мешкала там з усім двором та численним почтом та, як пише літописець, позбавлена усіх радощів життя. Лише маленька донечка була її єдиною відрадою. Не відомо чи правда, а якщо так, то який час, діти залишалися із матір'ю.

ЯдвіґаЯдвіга, хоча й підписувалася ''Королівна Польська'', близьких стосунків із родичами не підтримувала. Ще 31 січня 1503 року її брат [[Александр Ягеллончик|Александр]] надсилав їй листи, не маючи звістки, що сестра вже 11 місяців як померла.

Померла ЯдвіґаЯдвіга досить несподівано. Вона була похована у цистерціанському монастирі в Райтенгаслаху поблизу замку, де жила. [[1803]] року її поховання було знищене. Тим не менш, у підлозі церкви до сих пір є кам'яна плита, що свідчить про місце останнього спочинку герцогині.

[[Файл:Burg zu burghausen.jpg|міні|ліворуч|1500пкс|Замок Бургхаузен, де ЯдвіґаЯдвіга провела останні роки свого життя]]