Хіпі: відмінності між версіями

'''Хі́пі'''<ref>[http://www.ulif.mon.gov.ua/ulp/dict_all/index.php?find_slovo=%D1%85%D1%96%D0%BF%D1%96&dict=paradigm Стаття зі словника УЛІФ]</ref> (''ще:'' '''Гі́пі''', ще '''Хіппі''', {{lang-en|'''''hippie''''', hippy}})&nbsp;— міжнародний молодіжний рух, виник у [[1965]] році у [[Сан-Франциско]] ув контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів [[Контркультура|контркультури]], мав [[пацифізм|пацифістське]] забарвлення, склавсправив великийістотний вплив на мистецтво, особливо на [[рок-музика|рок-музикимузику]], з ним пов'язані такі поняття, як [[сексуальна революція]], [[психоделічна революція]]. Занепав на початку 1970-их років, перетворившись на одну з [[субкультура|субкультур]]. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».

Загалом у науковій літературі немає єдиної думки щодо походження терміна «хіпі» й встановити його достеменно неможливо.

Вперше термін «хіпі» побачив світ в 1965 рроку на сторінках журналу «Ramparts», в статті під назвою «Соціальна історія хіпі». Походження терміну достеменно встановити неможливо. За однією версією, в основі його лежить слово «хіпстер», яке американський письменник '''[[Вільям Берроуз]]''' використовував ву романі «Джанкі» в якостіяк евфемізмуевфемізм наркомана.

Так чи інакше, слово це прижилося, нехай і не без опору з боку самих хіпі, які вважали, що ця газетна кличка профанує все, за що вони ведуть боротьбу. Одним з найбільш яскравих, хоча й марних протестів проти стереотипного сприйняття руху пресою і громадськістю став з'їзд хіпі в Хайт-Ешбері (район '''[[Сан-Франциско]]''', що був тоді найбільшою міською комуною у '''[[Сполучені Штати Америки | Сполучених Штатах]]''') у 1966 році. УПід ходічас урочистої церемонії «батьки» руху офіційно поховали слово «хіпі», зобов'язавши всіх і кожного користуватися істиною назвою&nbsp;— «прекрасні люди» (Beautiful people)<ref>[http://www.vestnik-mgou.ru/Articles/Doc/4604 Шатилов Д. О. ХИППИ: ФЕНОМЕН НЕПОЛИТИЧЕСКОГО ПРОТЕСТА 60—х XX&nbsp;в. В США / Д.&nbsp;О.&nbsp;Шатилов // Вестник МГОУ. Серия «История и политические науки». №&nbsp;3 / 2013&nbsp;— С.49—50]</ref>.

2. Основні цінності&nbsp;— це свобода, радість життя та безмежна любовьлюбов до усіх людей без огляду на їхню расову чи релігійну приналежність.

3. Протистояння загальноприйнятим нормам і культурі споживацтваспоживання.

* Першою ознакою справжнього хіпі можна назвати ставлення до роботи і трудової дисципліни. Справжній хіпі зі зневагою ставився до постійної роботи, хоча він цілком здатний був трудитися вяк якості поденникаподенник. Зовсім інакше сприймав він працю для власного задоволення або на благо комуни. Головним в такій праці для нього була можливість самостійно розпоряджатися своїм часом.

* Другою ознакою можна позначити інтерес до наркотиків. Повсякденною практикою для хіпі було куріння марихуани, також було поширеним вживання ЛСД. Хіпі особливо цінували здатність наркотиків приводити настрій окремої людини в унісон з настроєм оточуючої групинавколишніх. Взагалі, різницю між хіпі і наркоманом можна визначити так: якщо наркотик пропонує одкровення і кайф, для наркомана первинний кайф, для хіпі&nbsp;— одкровення. Наркотики для хіпі&nbsp;— лише менш витратний спосіб усвідомити те, що інакше досягаєтьсяможна осягнути тривалоїтривалою медитативної практикою і читанням мантр.

* Третю ознаку умовно можна визначити як прагнення до відокремлення від суспільства. Для хіпі данийцей принцип є не банальним протестом, а справжнім пошуком альтернативи, спробою знайти якесь якісно інше життя.

* Життєву позицію хіпі добре ілюстріруєілюструє принцип «Займайся своїм ділом». Для хіпі це значило звернути свій погляд на проблему самоактуалізаціі, залишивши зовнішній світ в стороніосторонь.

Імпульсом у межах розвитку [[контркультура|контркультури]], що спричинився до появи [[хіппі]], стала поїздка письменника [[Кен Кізі|Кена Кізі]] з [[комунаКомуна (громадська)|комуною]] [[Merry Pranksters]] (Приколісти) розфарбованим автобусом у липні [[1964]] з містечка [[Ла Хонда]] в [[Каліфорнія|Каліфорнії]] до [[Нью-Йорк]]а, і початок активних військових дій США у В'єтнамі в лютому [[1965]] році.

У вересні [[1965]] у [[Сан-Франциско]] поширився термін [[hippie]] щодо нової хвилі молодіжної контркультури, базованої на попередній тенденції [[хіпстери|хіпстерів]], котра зосередилася у кварталі на перетині вулиць Хейт та Ешбері, де виникаютьвиникли комуни, подібноподібні до комуни Кена Кізі в Ла Хонді. До нового руху вливається біла молодь, котра походила з середнього класу, заперечувала споживацький характер консервативного суспільства, насильство. Поширюються заклики до єднання з природою, виникають «сільські» комуни. За основу правила автентична культура американських індіанців. Від початку контркультура хіпі була пов'язана з наркотичними впливами, зокрема [[ЛСД]], котра на той час ще перебувала в рамках закону, антивоєнними студентськими осередками, цитаделлю яких від [[1964]] став університет у [[Берклі]] біля Сан-Франциско, і політичною діяльністю американських [[нові ліві|нових лівих]]. ВПід ходічас студентських маніфестацій у [[Берклі]] восени [[1965]] один із гуру хіпі [[Аллен Ґінсберґ|Аллен Ґінзберґ]] проголосив гасло [[Flower Power]] (Влада квітів).

Проте наприкінці [[1966]] року, після поразки [[нові ліві|нових лівих]] на виборах губернатора Каліфорнії і до Конгресу США, в середовищі хіпі поширюються настрої втечі від суспільства (вони називали це «жити за межами катастрофи»), захоплення наркотиками. Героєм стає професор [[Тімоті Лірі]] з його пропагандою ЛСД, як засобом досягнення всезагальної любові і миру. [[14 січня]] [[1967]] в [[Ґолден Ґейт парк]]у ув [[Сан-Франциско]] відбувся грандіозний фестиваль хіпі під назвою [[Human Be-In]], організований [[Аллен Ґінсберґ|Алленом Ґінзберґом]], який зібрав близько 30 тисяч молоді. Після цього рух стрімко поширюється впо американських містах. На Пасхальні канікули [[1967]] почалося масове паломництво підлітків до [[Сан-Франциско]], що вилилосяпереросло ув [[Літо Любові 1967 року]]. Хітом сезону стала пісня [[If you're going to San Francisco]] у виконанні [[Скотт Маккензі|Скотта Маккензі]]. Десятки тисяч молодих людей осідають у кварталі [[Хейт-Ешбері]], живуть в комунах, пропагують наркотики і вільну любов. Головним явищем стає діяльність [[Диґґери|Диґґерів]], які проводили вуличні вистави в стилі [[партизанський театр|партизанського театру]]. Виникає специфічний музичний стиль [[психоделікпсиходелічний рок]] (рок-групигурти [[Grateful Dead]], [[Jefferson Airplane]] і [[Big Brother And Holding Company]], з якими починає виступати [[Дженіс Джоплін]]). Кумирами молоді стають [[Джимі Хендрикс]] і [[Джим Моррісон]]. Контркультура хіппі поширюється по світу. Під її впливом [[Beatles]] записують свій найкращий альбом [[Sgt Pepper's Lonely Hearts Club Band]]&nbsp;— один з найкращих зразків стилю [[психоделікпсиходелічний рок]], і [[сингл]] [[All You Need Is Love]], котрий також стає хітом [[1967]] року. Поряд із захопленням індіанською автентикою і християнськими течіями, поширюються східні вчення [[буддизм]], [[кришнаїзм]]. Сформувався типовий зовнішній вигляд хіпі&nbsp;— довге волосся, бороди, амулети, браслети, довгі сукні з індіанськими узорами, екзотичний одяг яскравих «психоделічних» барв. Гаслами стають ''Love, Peace, Freedom'' («Мир, любов, свобода»), ''Sex, Drugs & Rock'n'roll'', «секс, наркотики, рок-н-ролл>>, ''Turn In, Turn On & Drop Out'', <<налаштуйся, врубайся і випади», ''Make love not war'' («займайтеся коханням, а не війною»). Своїм символом хіпі, подібно до інших тогочасних лібертіанських рухів, обрали [[пацифік]], запозичений у [[пацифісти|пацифістів]]. Проте засилля наркоманії, поява наркоторговців і поліцейськихполіцейські облавоблави виснажують рух. [[6 жовтня]] [[1967]] у [[Хейт-Ешбері]] [[Диґґери]] провели символічну вуличну акцію «Похорон хіпі».

Епіцентром контркультури знову стає [[Нью-Йорк]]. [[Еббі Гофман]] намагається політизувати хіпі, взявши на озброєння методологію [[партизанський театр|партизанського театру]] [[Диґґери|Диґґерів]] зііз Сан-Франциско. Разом із [[Джеррі Рубін]]ом, котрий прибув із [[Берклі]], вони засновують у Нью-Йорку в [[1968]] [[міжнародна молодіжна партія Yippie|Міжнародну молодіжну партію Yippie]]. Найголоснішою акцією Yippie стало проведення «Фестивалю Життя» у Чикаго у серпні [[1968]], який увійшов у історію США під назвою Поліцейського бунту і закінчився судом над організаторами. Останньою великою акцією став найбільший рок-фестиваль у [[Вудсток|фестиваль у ВудстокуВудстоці]] біля Нью-Йорка у серпні [[1969]], на який з'їхалося майже 500 000 людейосіб. Проте подальші події&nbsp;— суд над учасниками комуни [[Чарлі Менсон]]а, вбивство під час концерту [[Rolling Stones]] в Альтамонті в грудні 1969&nbsp;р., активізація терористичних груп привели до занепаду руху на Заході. Він трансформувався у щорічні зльоти хіппі [[Rainbow Gathering]]. Перший з таких зльотів відбувся в липні [[1972]] у штаті Колорадо на землях індіанців [[хопі]], прибуло 20 тисяч хіппі. Надалі Міжнародні Rainbow відбуваються регулярно в багатьох країнах світу, в тому числі, в Україні (у серпні [[2009]] на Закарпатті).

Контркультура хіппі склаласправила великийістотний вплив на культуру, побут, розвиток суспільства. Свого часу політики [[Білл Клінтон]], [[Хав'єр Солана]], [[Йошка Фішер]], [[Даніель Кон-Бендітт]] висловлювали свої симпатії до хіппі.

Значного поширення контркультура хіппі набула у колишньому [[СРСР]]. Починаючи з [[1967]] у [[Москва|Москві]] й містах, розташованих близько до західного кордону&nbsp;— [[Ленінград]]і, [[Таллінн]]і, [[Рига|Ризі]], [[Вільнюс]]і, [[Каунас]]і, [[Ґродно]], [[Львів|Львові]], з'являються великі групи довговолосих. На початкахСпочатку вони, так чи інакше, були включені до протестних акцій і піддавалися репресіям&nbsp;— арешт групи Шарніра у Львові в листопаді [[1970]], розгони демонстрацій у Москві ([[1 червня]] [[1971]]), Гродно і Вільнюсі (в серпні [[1971]]), заворушення в Каунасі після самоспалення [[Ромас Каланта|Ромаса Каланти]] (травень [[1972]]). Репресії спричинилисяпризвели до виникнення [[Система|Системи]]&nbsp;— неформальної мережі осередків хіпі по всій території Союзу, яка могла функціонувати в напівпідпільних умовах [[андеґраунд]]іу (надавати житло, адреси по всій території Союзу, проводити культурні заходи&nbsp;— підпільні рок-концерти, виставки). Завдяки цьому рух в СРСР проіснував набагато довше, аніж на Заході. Витворився певний кодекс поведінки, хіпі чітко вирізняли себе відсеред членів традиційного суспільства («цивільних»), заперечували комсомол, службу в армії, працю на радянських підприємствах. Одночасно з цим вони уникали однозначних політичних кроків, через що їм не так просто було «пришити» політику. Постійним місцем збору хіпі в СРСР від початку 1970-их рр. і аж до горбачовської [[Перебудова|Перебудови]] був Таллінн, оскільки режим в Естонії був найбільш толерантним. Сюди з'їжджалися на початку травня, коли починався автостопний сезон. 1 червня на [[День захисту дітей]] їхали до Москви. Щоліта, починаючи з [[1978]], відбувалися всесоюзні хіпі-[[сейшнисейшн]]и на річці [[Ґауя|Ґауї]] недалеко від Риги, під час святкування [[Ліго]] (латиського Івана Купала), їх започаткував [[Михаїл Бомбін]] з Риги. Найважчим для хіппі виявився період [[андроповщина|андроповщини]] [[1982]]–[[1984]]&nbsp;рр., коли багатьох учасників руху було арештовано і запроторено в тюрми й психлікарні. Із початком [[Перебудова|Перебудови]] і [[ГласностьГласність|Гласності]] в середовищах Системи з'являються спроби переосмислити ідеологію&nbsp;— маніфест «Хиппи от Системы к Богу» Генерала, Сталкера і Вороб'я (Москва, [[1986]]) та інші. Процеси демократизації в СРСР привелипризвели до виходу Системи з підпілля і, як наслідок, до її розпаду.

У 1970-их роках головним місцем збору став [[Республіка Святого Саду|Святий Сад]], де зосереджувалися учасники рок-групигурту [[Супер Вуйки]] (лідер [[Ілько Лемко]]), відбувалися хіп [[сейшн]]и. Один із них, пов'язаний з культом [[Джимі Хендрикс|Хендрикса]], вилився у стихійну демонстрацію у Львові 17 вересня 1977 року.

У середовищі львівської хіпової тусовки у [[1976]] виникла перша на теренітеренах СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З ньогонеї вийшли письменники і поети [[Володимир Іванович Яворський|Волдмур Яворський]], [[Валерія Славникова]], [[Валерій «Звёздный» Султанов|Звёздный]], художники [[Олена Бурдаш]], [[Валерій «Дем» Дем'янишин|Дем]], [[Орест Макота]].

В ті часи хіппі у Львові, в тому числі ій російськомовні, зііз симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби [[УПА]], оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком [[Перебудова|Перебудови]] в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись [[Еббі Гоффман]], політизувати рух. У [[1987]] уроку в Львові з'являється маніфест [[«Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987»]] [[Алік Олісевич|Аліка Олісевича]], де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. [[20 вересня]] [[1987]] група [[Алік Олісевич|Аліка Олісевича]] провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і в жовтні [[1987]] перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу [[Довіра]] ([[1987]]–[[1990]]).