Коверко Андрій Йосипович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 53:
Автор динамічних композицій, авангардистських скульптур зі сміливо трактованими об’ємами. Кубізмом і футуризмом інспірований проект 1931 року (не реалізований) на конкурсі пам’ятника І. Франку на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]].
У [[1925]]
У камені зробив нові погруддя Т. Шевченка, для пошкоджених під час першої світової війни пам’ятників поету у Львові (1925) та Коломиї (1929). Із [[Дзиндра Євген Васильович|Євгеном Дзиндрою]] у [[1939]] році брав участь у виконанні пам’ятника Дружби народів у Львові (проект [[Литвиненко Сергій|С. Литвиненка]] і М. Дмитренка). У [[1947]] році переїхав до [[Кишинів|Кишинева]], де працював скульптором у Міністерстві житлово-цивільного будівництва [[Молдавська Радянська Соціалістична Республіка|Молдавської РСР]]. Виконував скульптури у стилі соцреалізму, зокрема в Кишиневі - для Театру драми ім. О. Пушкіна, готелю «Молдова», Державного банку, кінотеатру «Патрія», Будинку уряду, залізничних вокзалів республіки.▼
Відомі різьблені у дереві портрети [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олекси Новаківського]], [[Свєнціцький Іларіон Семенович|Іларіона Свєнціцького]], [[Вороний Микола Кіндратович|Миколи Вороного]], [[Труш Іван Іванович|Івана Труша]] та інших видатних діячів [[Галичина|Галичини]].▼
▲[[1925]] - реставрував перший на західноукраїнських землях скульптурний [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Винники)|пам'ятник Тарасові Шевченкові]] (1913 р.) в м.[[Винники|Винниках]] біля Львова, що був пошкоджений [[1919]] р., під час [[Польсько-українська війна 1918—1919|польсько-української війни]].
Зробив нове погруддя для пам’ятника Тарасові Шевченкові на роздоріжжі біля [[Кути|Кутського]] мо́сту в [[Косів|Косові]]. [[5 серпня]] [[1928]] відбулося урочисте відкриття поновленого пам'ятника на місці пам’ятника Великому Кобзареві 1914 року, який був знищений поляками. Час та історичні події зруйнували і цей пам’ятник, але у травні 1991 року його було відновлено втретє (автор третього погруддя — Святослав Добровольський, громадянин Австралії).
Рядок 63 ⟶ 59:
[[1931]] — створив монументальну статую митрополита [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]], яку було встановлено в жовтні 1932 року у саду греко-католицької Богословської семінарії на вул. Коперника, 38 у Львові. У [[1945]] році пам'ятник був знищений.
▲
[[25 липня]] 2015 року було встановлено, а [[29 липня]] [[2015]] року на [[Площа Святого Юра|площі]] перед [[Собор святого Юра|Архикатедральним собором Святого Юра]] було урочисто відкрито [[Пам'ятники Львова|пам'ятник]] [[Андрей (Шептицький)|Митрополиту Андрею Шептицькому]], виконаного за проектом Андрія Коверка.▼
▲Відомі різьблені у дереві портрети [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олекси Новаківського]], [[Свєнціцький Іларіон Семенович|Іларіона Свєнціцького]], [[Вороний Микола Кіндратович|Миколи Вороного]], [[Труш Іван Іванович|Івана Труша]] та інших видатних діячів [[Галичина|Галичини]].
▲[[25 липня]] 2015 року було встановлено, а [[29 липня]] [[2015]] року на [[Площа Святого Юра|площі]] перед [[Собор святого Юра|Архикатедральним собором Святого Юра]] було освячено та урочисто відкрито [[Пам'ятники Львова|пам'ятник]] [[Андрей (Шептицький)|Митрополиту Андрею Шептицькому]], виконаного за проектом Андрія Коверка.
Брав участь у виставках [[Асоціація незалежних українських митців|АНУМ]] та [[Гурток діячів українського мистецтва|Гуртка Діячів Українського Мистецтва]].
== Роботи ==
== Вшанування ==
| |||