Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької: відмінності між версіями

'''Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької''' розташований у центрі [[Львів|Львова]] на [[Проспект Свободи (Львів)|проспекті Свободи]], 28. Названий на честь знаменитої української оперної співачки [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]].

[[13 березня|13]]&nbsp;— [[14 березня]] [[1943]] року театр гастролював в [[Дрогобич]]і.<ref>Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI&nbsp;ст.) Дрогобич, Коло, 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8.</ref>{{fact}}

[[1894]] року місто отримало позику у 10&nbsp;млн крон. З цієї суми 700 тис. планувалось витратити на будівництво театру. Для цього зрештою було обрано площу Голуховських. Це зокрема визначалось і тим фактом, що ділянка повністю належала місту. [[12 липня]] [[1895]] року оголошено конкурс із доволі специфічними умовами&nbsp;— проект мав бути виконаний лише «архітекторами польської та руської національності». Останній термін надсилання проектів&nbsp;— [[1 січня]] [[1896]] року. Журі складалось із 11 членів, серед яких зокрема президент міста Едмунд Мохнацький та 6 архітекторів, обраних міською радою. На конкурс надійшло лише 2 проекти, які розглядались без розкриття авторства під умовними «гаслами». Першу премію присуджено проекту [[Зиґмунт Ґорґолевський|Зиґмунта Ґорґолевського]], хоч із поважними засторогами щодо переробки. Оскільки Горголевський займав посаду директора [[Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша|Промислової школи]] у Львові, щоб уникнути звинувачень про зловживання службовим становищем, свій проект він спочатку надіслав у [[Лейпциг]], звідки вже анонімно його переслано до Львова<ref name="ЕЛ635">{{книга |автор = [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.]]|частина = Ґорґолевський Зиґмунт|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького та І.&nbsp;Підкови|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2007|том = 1|сторінки = 635|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-68-8|тираж = }}</ref>. Не бажаючи прийняти поразку, суперник по конкурсу [[Ян Завейський]], ініціював активну громадську дискусію. З цього приводу відбулось два засідання Політехнічного товариства за участі Завейського і провідних львівських архітекторів. Було прийнято рішення модифікувати обидва проекти і повторно розглянути. Після модифікації перевагу Горголевського було лише підтверджено. Після цього продовжувалось внесення змін до проекту, котрі однак хоч і були численними, але в загальному не змінили вигляду майбутнього театру. На [[Вулиця Куліша (Львів)|вулиці Сонячній, 6 (нинішня Куліша)]] за проектом Горголевського спільно з Іваном Левинським<ref name="ЕЛ635"/> було також заплановано будівництво дому для зберігання декорацій. [[1898]] року для уточнення питань пластичного декорування фасадів скульптор Петро Гарасимович виготовив гіпсову модель<ref name="RL">''Biriulow&nbsp;J.'' Rzeźba lwowska.&nbsp;— Warszawa : Neriton, 2007.&nbsp;— S. 151–152.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7.</ref>.

В кінці 2013 року будівля обладнана спеціальною підйомною платформою, яка уможливлює самостійне відвідування опери людьми в інвалідних візках<ref>[http://galpravda.info/print/757.htm Львівську оперу пристосували для інвалідів на візочках]</ref>.