Психолінгвістика: відмінності між версіями

'''ПсихолінгвістикаПсихолінгві́стика''' – це наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності [[суб'єкт]]а в засвоєнні та використанні [[мови]] як організованої та автономної системи. Адже значення будь-якого [[знак]]а полягає, насамперед, у активізації когнітивних процесів [[індивід]]а.

[[Психолінгвіст]] займається не лише мовленням суб'єкта в нормальному стані, а й у [http://science.crimea.edu/zapiski/2011/filologiya/uch24_42fn/062.pdf стані емоційної напруги], зміненому стані свідомості, патологічних психічних станах.<ref>Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Вступ до психолінгвістики. - Острог: Нац. ун-т "Острозька академія", 2002. - 168 с.</ref>.

Т. Е. Гарлі пропонує визначати психолінгвістику як науку про психологічні процеси, що зумовлюють функціонування мови, зокрема розуміння, породження, запам’ятовування мови <ref>Harley, T.A. The Psychology of Language: From Data to Theory. - N.Y.: Psychology Press, 2008. - 602 p.</ref>. О. О. Леонтьєв вводить тлумачення психолінгвістики як науки, що вивчає, з одного боку, співвідношення [[Особистість|особистості]] зі структурою і функціями мовленнєвої діяльності, а з іншого, – особистості з мовою як основною складовою частиною образу світу людини <ref>Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 2005. - 288 с. </ref>.

Найпоширенішими методами психолінгвістики є [[Психолінгвістичний текстовий аналіз]] (ПЛТА), Семантичний диференціал (СД), Вільний [[Асоціативний експеримент|Асоціативний Експеримент]] (ВАЕ), [[Інтент-аналіз]] (ІА), [[Контент-аналіз]] (КА), [[Семантичний радикал]] (СР), [[Інтроспективний аналіз]] (ІНТРА).