Вікіпедія

Церква святого Миколая (Сокаль): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 32:
У акті візитації [[1731]] зазначено, що церкву при будівництві перекрили [[склепіння]]м, але лише недавно її було прикрашено високою банею і новим дахом. Інтер'єр був розписаний впродовж [[1752]]–[[1756]] років. Автором розписів, можливо, був відомий [[львів]]ський художник [[Станіслав Строїнський]]. Розпис церкви, можливо, був пов'язаний з тим, що [[1754]] вперше парохом став не [[ієромонах]], а єпархіальний [[священик]] о. Стефан Оролевський, що свідчило про перехід церкви під управління світського духовенства. Наступне значне оновлення церкви провів [[парох]] о. Іван Ціпановський. За час перебування у [[Парафія|парафії]] ([[1853]]–[[1877]]) він встановив новий [[іконостас]], бокові престоли і наказав наново розписати церкву. У 1890-х роках до південної стіни [[Нартекс|притвору]] прибудували [[Каплиця|каплицю]].
 
Церкву відновили [[1927]] згідно діючих тоді правил консервації архітектурних пам'яток. Тоді було виконано значний обсяг будівельних робіт. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[1941]] згорів дах притвору, ганок головного входу, купол над навоюнефом, ліхтар пошкодив вогонь. Ремонт провели [[1942]], встановивши нові дахи. Після війни частина Сокаля потрапила до складу [[ПНР]], а [[1951]] [[СРСР]]. У цей період храм був закритий і [[1959]] переданий під склад геологорозвідки. Тоді у [[Вересень|вересні]] церква була обстежена реставратором [[Старосольський Ігор Володимирович|Ігорем Старосольським]]. На [[1970]] у храмі було знищено чи пошкоджено усі дерев'яні конструкції дахів, замоклі стіни пронизували числені тріщини. На основі обстежень 1959 було розроблено проект реставрації, виконаний впродовж [[1971]]–[[1974]] років. Було розібрано добудовано до притвору каплицю. Після реставрації у будівлі церкви відкрили музей.
 
[[1990]] року біля церкви організувалась православна громада і вона була передана [[УПЦ КП]]. У церкві з посвятою Перенесення Мощей Святого Миколаявстановлена копія чудотворної ікони Почаївської Божої Матері. Парафія відноситься до [[Львівська єпархія УПЦ КП|Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП]].
 
== Церква ==
Оборонна церква отримала мури товщиною 2,4 [[м]]. До майже квадратноїквадратного [[Нава|навинеф]]у прибудовано квадратний [[Нартекс|притвор]] і напівкруглу [[Апсида|апсиду]] з двома невеликими [[крилас]]ами, перекритими [[конха]]ми, до яких ведуть низькі арочні проходи. Кожен наступний об'єм піднятий на одну чи декілька сходинок відносно попереднього. Центральний кубічний об'єм навинефу перекритий напівсферичним склепінням на підпружних арках, [[тромп]]ах і перекритий приплюснутою банею з [[Ліхтар (архітектура)|ліхтарем]] на низькому барабані, що встановлена низькому чотирисхилому дашку. Схожим чином банями з сліпими ліхтарями перекриті апсида, бічні об'єми. Притвор посилено двома потужними контрфорсами, перекрито півциркульним склепінням з розпалубками і покрито дахом з заломом і [[Маківка (архітектура)|маківкою]]. Аскетичні об'єми дещо оживлює спрощений [[антаблемент]] з півваликом на місці [[Архітрав|архітраву]], членованим [[Лізена|лопатками]] [[фриз]]ом, розкріпованого [[карниз]]у з незначним виносом. Інтер'єр декоровано попід куполами профільованими карнизами. У навінефі фриз декоровано [[ренесанс]]ними [[розетка]]ми. З навинефу сходи ведуть на [[хори]].
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святого_Миколая_(Сокаль)