Пангерманізм: відмінності між версіями

[[Друга світова війна]] тимчасово викликала зниження впливу пангерманізму, подібно до того як Перша світова війна призвела до занепаду [[панславізм]]у. Німці були [[Депортація німців після Другої світової війни|нещадно вислані]] з Центральної та Східної Європи (всього виселенню піддалося близько 16,5 млн чоловік німецького населення), частини самої Німеччини були спустошені й країна була розділена на радянську, французьку, американську і британську зони, a потім — на [[ФРН|Західну]] і [[НДР|Східну Німеччину]] Німеччину. Масштаб поразки німців був безпрецедентний. Націоналізм і пангерманізм стали [[Конституція ФРН|майже забороннимизабороненими]], тому щооскільки вони так злочинно використовувалися нацистами.

Після Другої світової війни більшість німців Австрії зазнали глибокої ментальної кризи: державами-переможницями німцям Австрії був нав'язаний штучний [[комплекс провини за злочини нацизму]]. Була впроваджена в [[масова свідомість|масову свідомість]] і погляд про Австрію не як про невід'ємну частину Німеччини, а як про строгосуворо незалежну державу, що має «свою, особливу» історію, окрему від загальнонімецької. Була придумана і «австрійська» національність. Були навіть ідеї оголосити південнонімецькі (австрійські) діалекти німецької мови особливою «австрійською» мовою. В даний час серед австрійських німців, нав'язаний комплекс провини за нацистські злочини (до яких народ сучасної Австрії не має ніякого відношення), слабшає; навпаки, пангерманізм набирає силу — ростуть і міцніють ідеї про возз'єднання з Німеччиною, які називають «другий аншлюс», «мирний аншлюс».