Кактусові: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 39:
 
Риса, що виділяє кактуси з інших [[Сукуленти|сукулентів]], — спеціалізований орган, званий [[Ареола (ботаніка)|ареола]] ({{lang-la|areole}}). Це модифікована пазушна [[брунька]], з бруньковими лусочками, перетвореними на волоски та\або колючки. Іншою відмінною рисою кактусів є особлива будова [[квітка|квітки]] і [[плід|плоду]], коли істотна частина квітки та плоду є, по суті, тканиною стебла. Для всіх кактусів характерна нижня [[зав'язь]], плід — [[ягода]]. Є ще близько десятка специфічних тільки для кактусів ознак, включаючи особливий, що не трапляється в інших рослин, [[Біологічний пігмент|пігмент]] квітки. Майже всі кактуси мають [[метаболізм]] красулієвого (С4) типу.
 
Квіти і плоди у деяких родів кактусів з'являються зі специфічного ворсистого, покрите густими щетинками, утворення, зо носить назву [[цефалій]].
[[Файл:Melocactus violaceus, Jardín Botánico, Múnich, Alemania, 2013-09-08, DD 01.JPG|міні|праворуч|250пкс|Плоди [[мелокактус]]а на [[цефалій|цефалії]]]]
 
Кактуси бувають вельми різних форм і розмірів. Серед кактусів є кущі зі звичайними розвиненими [[листя]]м — рід ''[[Pereskia]]'' — і невисокі листяні [[Дерево|дерева]] — рід ''[[Pereskiopsis]]''. Трапляються також різноманітні [[епіфітні рослини]] з [[Тропічні ліси|тропічних лісів]] — роди ''[[Disocactus]]'', ''[[Epiphyllum]]'', ''[[Hatiora]]'', ''[[Hilocereus]]'', ''[[Selenicereus]]'', ''[[Rhipsalis]]''. Більшість же кактусів — [[ксерофітні рослини]], пристосовані до тривалих посушливих періодів, поширені у різних типах [[Екосистема|екосистем]] — в прибережних зонах, [[Савана|саванах]], посушливих [[ліс]]ах, [[напівпустеля]]х і [[Пустеля|пустелях]], [[гора]]х і [[Альпійські луки|альпійських луках]], на висоті від 0 до 4000 метрів і від [[Патагонія|Патагонії]] на півдні до півдня [[Канада|Канади]] на півночі. Серед них зустрічаються багатометрові колоноподібні гіганти або розгалужені «[[канделябр]]и» вагою в кілька тонн, рослини, що утворюють невисокі колючі зарості, [[ліани]], крихітні кулясті рослини — не перевищують у дорослому стані 1,5-2 см в діаметрі, сланкі по землі колючі батоги, чи рослини, що майже повністю складаються з потовщеного кореня і майже повністю сховані під землею.