Криштоф Косинський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Pudlašuk (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 54:
Поки Косинський перебував у Трипіллі, заворушення, спричинене майновою суперечкою між ним і Острозькими, переросло у козацьке повстання майже по всій Україні (Київщина, Брацлавщина), Поділлі, Волині, що отримало назву [[повстання Косинського]]. Протягом [[1592]] року нереєстрові козаки та селяни захопили [[Переяслав]], [[Київ]]. На Волині в основному нападали на маєтки Острозьких, зокрема, козакам вдалось здобути добре захищене місто [[Старий Остропіль|Острополь]].<ref name="В20">Wójcik, Zbigniew. ''Kosiński Krzysztof (zm. 1593)''… S. 220</ref> Також заходилися пустошити шляхетські садиби на [[Брацлавщина|Брацлавщині]] та [[Волинь|Волині]]. При дворі короля [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] повстання Косинського вважали приватною справою Острозьких, тому на його придушення на початку [[1593]] року вирушили особисті війська руських князів Януша Острозького і черкаського старости [[Олександр Вишневецький|Олександра Вишневецького]]<ref name="autogenerated1997"/>. Пізніше таки була вислана спеціальна королівська комісія на чолі з [[Миколай Язловецький|Миколаєм Язловецьким]]&nbsp;— офіційним керівником реєстровців («старшим» козаків).
 
[[2 лютого]] [[1593]] року княжі загони (до їх складу входили і найманці, в тому числі з Угорщини; король СігізмундСигізмунд ІІІ Ваза 16 січня 1593 видав універсал про [[посполите рушення]] шляхти Київського, Брацлавського, Волинського воєводств) розбили козаків Косинського у великій [[битва під П'яткою|битві під П'яткою]], в якій захопили 26 гармат і всі корогви. Повстанці капітулювали, надали князям присягу, підписану від імені [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. Косинський 10 лютого поблизу П'ятки склав учну й письмову присягу (з печаткою, асвідками самбули Косинськийзаписані Якуб Претвич, О. Вишневецький, Ян Ґульський, Вацлав Боговтин, Василь Гулевич<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Yavornytskyi/Istoriia_zaporizkykh_kozakiv_Tom_2/ Дмитро Яворницький. Історія запорізьких козаків. Том 2.— С. 63-64.]</ref>) мусив особисто тричі, схиливши коліно, ударити чолом перед старим князем [[Костянтин-Василь Острозький|Костянтином]] та його синами, що входило до рицарського ритуалу покори васала перед сюзереном<ref name="autogenerated1997"/> (акт був складений 15 березня, знаходився в книгах гродських [[володимир-Волинський|володимирських]])<ref name="В20">Wójcik, Zbigniew. ''Kosiński Krzysztof (zm. 1593)''… S. 220</ref>.
 
Навесні [[1593]] року Косинський спробував поновити повстання, скерувавши свої сили проти князя Олександра Вишневецького. Підступивши у травні під [[Черкаси]], 2000 козаків готувалися штурмувати місто, а в одній із сутичок Косинський загинув і козаки відійшли<ref name="autogenerated1997"/>.