Криштоф Косинський: відмінності між версіями

Поки Косинський перебував у Трипіллі, заворушення, спричинене майновою суперечкою між ним і Острозькими, переросло у козацьке повстання майже по всій Україні (Київщина, Брацлавщина), Поділлі, Волині, що отримало назву [[повстання Косинського]]. Протягом [[1592]] року нереєстрові козаки та селяни захопили [[Переяслав]], [[Київ]]. На Волині в основному нападали на маєтки Острозьких, зокрема, козакам вдалось здобути добре захищене місто [[Старий Остропіль|Острополь]].<ref name="В20">Wójcik, Zbigniew. ''Kosiński Krzysztof (zm. 1593)''… S. 220</ref> Також заходилися пустошити шляхетські садиби на [[Брацлавщина|Брацлавщині]] та [[Волинь|Волині]]. При дворі короля [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] повстання Косинського вважали приватною справою Острозьких, тому на його придушення на початку [[1593]] року вирушили особисті війська руських князів Януша Острозького і черкаського старости [[Олександр Вишневецький|Олександра Вишневецького]]<ref name="autogenerated1997"/>. Пізніше таки була вислана спеціальна королівська комісія на чолі з [[Миколай Язловецький|Миколаєм Язловецьким]]&nbsp;— офіційним керівником реєстровців («старшим» козаків).

 

 

Навесні [[1593]] року Косинський спробував поновити повстання, скерувавши свої сили проти князя Олександра Вишневецького. Підступивши у травні під [[Черкаси]], 2000 козаків готувалися штурмувати місто, а в одній із сутичок Косинський загинув і козаки відійшли<ref name="autogenerated1997"/>.