В Україні в напіввільних умовах сайгаків утримують в [[Біосферний заповідник «Асканія-Нова»|Біосферному заповіднику «Асканія-Нова»]]. Досліди з реакліматизації сайгака на півдні України розпочалися наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. в маєтку колоністів [[Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович|Ф. Е. Фальц-Фейна]] «Асканія-Нова». Перший етап реакліматизації сайгака охоплює період 1887-1921 1887–1921 рр. Проте перша група цих антилоп, будучи випущеною на волю, невдовзі зникла. Другий етап реакліматизації антилопи сайгак охоплює період з 1925 по 1941 р. Проте чисельність тварин внаслідок загибелі через різні хвороби була низькою. На початку 1931 року у зоопарку «Асканія-Нова» проживав 21 сайгак. Попри завезення нових тварин та зусилля, спрямовані на збереження наявного поголів'я, впродовж 1951-1956 1951–1956 рр. всі сайгаки поступово загинули. Протягом 1957-1962 1957–1962 рр. та 1971-1979 1971–1979 рр. до Асканії були завезені нові групи тварин, проте вони також прожили недовго. У серпні 1979 р. у Калмикії було відловлено 72 молодих сайгаків. Ця група утворила ядро майбутньої субпопуляції, приріст поголів'я якої упродовж наступного десятиллття відбувався поступово, але стабільно. У серпні 2009 року ця популяція нараховувала 302 особини.<ref name="Стекленьов"></ref>
Станом на 2015 рік стадо нараховує до 600 голів.<ref>[http://khersonline.net/novosti/ecology/36275-v-zapovednike-askaniya-nova-zhdut-popolnenie-saygakov.html В заповеднике «Аскания-Нова» ждут пополнение сайгаков // khersonline.net. - — 3.03.2015]</ref>
