Бруслина бородавчаста: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація, оформлення |
|||
Рядок 1:
{{Картка:Таксономія
▲| name = Бруслина бородавчата
| image = Euonymus verrucosus20090912 010.jpg
| image_caption =
|
▲| regnum = [[Зелені рослини]] (''Viridiplantae'')
▲| classis = [[Еудікоти]] (''Eudicots'')
▲| ordo = [[Бруслиноцвіті]] (''Celastrales'')
▲| familia = [[Бруслинові]] (''Celastraceae'')
| genus = [[Бруслина]] (''Euonymus'')
| species = '''Бруслина бородавчаста'''
| binomial = Euonymus verrucosus
| binomial_authority = [[Джованні Антоніо Скополі|Scop.]], 1771
| wikispecies = Euonymus verrucosus
| commons =
}}
'''Брусли́на борода́вчаста''' (''Euonymus verrucosus'')<ref name="The Plant List">[http://www.theplantlist.org/tpl1.1/record/kew-2803688 The Plant List].{{ref-en}}</ref> — отруйна [[Багаторічні рослини|багаторічна рослина]] родини [[Бруслинові|Бруслинових]], також відома під народними назвами '''бірючи́на''', '''брузлеви́на''', '''бруслеви́на''', '''вересклеп''', '''дрислявина''', '''проскурина'''. Гутаперчоносний, лікарський, деревинний, фарбувальний, олійний, декоративний, фітомеліоративний вид.
== Опис ==
Листопадний [[кущ]] 1-3 м заввишки із зеленими або коричневими гілками, густо вкритими чорно-бурими бородавками. Листки супротивні (1,5-6
▲Листки супротивні (1,5-6 см завдовжки, 0,7-4,5 см завширшки), цілісні, шкірясті, яйцеподібні або овальні, рідше ланцетні, зверху темно-зелені, знизу ясніші, голі або трохи опушені по жилках, загострені, дрібнопилчасті, розміщені на коротких черешках. Квітки сидять у пазухах листків на досить довгих квітконосах, зібрані по 3 (5-7) у напівзонтики. Квітки чотиричленні, правильні (6-11 мм у діаметрі), оцвітина подвійна, чашечка щільно прилягає до буруватих простертих пелюсток. Тичинки прикріплені до краю м'ясистого диска, З якого виходить плоска 3-5-гнізда зав'язь. Плід — сплюснуто-куляста, рожева або рожево-червона коробочка (8-12 мм у діаметрі і 6 мм заввишки). Насінини, круглі, чорні, блискучі, частково оточені оранжево-червоним, соковитим [[принасінник]]ом.
[[Файл:Euonymus verrucosa070515c.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Стовбур Бруслини бородавчастої]]
== Поширення ==
Бруслина бородавчаста росте в [[підлісок|підліску]] листяних і мішаних лісів, на галявинах, серед чагарників, по ярах, балках, річкових долинах, у горах на висоті до 2000
Поширена майже по всій Україні, крім Карпат, зрідка на півдні Степу, в Лісостепу і на Поліссі росте в культурах як важливий [[гутаперча|гутаперчонос]]. Райони заготівель зосереджені в Лісостепу та на Поліссі.
[[Файл:Euonymus verrucosa 1.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Квітки Бруслини бородавчастої]]
[[Файл:Euonymus verrucosus20090912 034.jpg|міні|праворуч|200пкс|Плоди Бруслини бородавчастої]]
== Застосування ==
▲Обидва види бруслини є джерелом для добування гутаперчі, яка використовується як ізоляційний матеріал (для обкладки підводних кабелів, частин хімічної апаратури, які контактують з кислотами і лугами) для медичних інструментів, для матриць у друкарській справі, для виготовлення клею, що склеює гуму й шкіру.
Ученим Боссе в 1932 році вперше в бруслині була знайдена гута, яка нагромаджується в основному в особливих клітинах первинної кори коренів. Є вона в стеблі і листках.
У період технічної стиглості суха кора коренів бруслини бородавчастої містить 12-13% гута (часом до 35%) і 3-4% смоли.
У народній медицині плоди бруслини бородавчастої застосовують як блювотне і сильне [[проносне]], при хронічній малярії. Плоди і листки проти глистів, корости, олія з насіння — для знищення комах. Плоди мають властивість збуджувати діяльність статевих органів.
У корі, плодах і коренях обох видів бруслини міститься глюкозид евонімін, в олії з насіння є
Деревина бруслини жовтувата, тверда, легка, щільна. З неї виробляють дрібні вироби. Вугілля з бруслини європейської йде на виготовлення тушувальних олівців, які дуже ціняться в теслярстві, бо вони легко стираються, не залишаючи слідів. Відвар плодів з галунами дає нестійку жовто-солом'яну, а з солями заліза — коричневу фарбу. Листки дають зелену, кора — зеленувато-жовту фарби.
=== Збирання, переробка та зберігання ===
Сировиною для добування гути є кора коренів бруслини бородавчастої
Заготовляють кору з 8-10-річних рослин протягом усього вегетаційного періоду, але восени, як правило, можна заготовити більшу масу коріння. 3 іншого боку, при весняному і ранньовесняному викопуванні під час сокоруху полегшується здирання кора.
Кору заготовляють з кожного виду окремо. Коли ж види ростуть разом, допускається заготівля їх у суміші з вказівкою відсоткового співвідношення кожного виду.
Основна маса коренів бруслини залягає на глибині 5-12
Здирають кору з коренів діаметром не менше 5
запарювання коренів у казанах з гарячого водою. Запарюють доти, поки кора не почне легко здиратись, а деревина кореня не стане жовтою. Здирають кору зразу ж після запарювання або не пізніше як через 2-3 години після виймання коренів з казана.
Сушать кору під відкритими наметами або в добре провітрюваному приміщенні, захищаючи від дії прямих сонячних променів і дощу. Упаковують кору в одинарні рогожні і паперові кулі, мішки і кошики вагою до 30
==
{{2|
* ''Euonymus europaeus'' var. ''leprosus'' <small>L.f.</small>
* ''Euonymus integerrimus'' <small>Prokh.</small>
* ''Euonymus oligospermus'' <small>Ohwi</small>
* ''Euonymus panonicus'' <small>Scop. ex C.F.Ludw.</small>
* ''Euonymus pauciflorus'' <small>Maxim.</small>
* ''Euonymus pauciflorus'' var. ''chinensis'' <small>(Maxim.) Rehder</small>
* ''Euonymus pauciflorus'' subsp. ''oligospermus'' <small>(Ohwi) Okuyama</small>
* ''Euonymus verrucosus'' var. ''angustifolius'' <small>Syr.</small>
|
* ''Euonymus verrucosus'' f. ''angustifolius'' <small>(Syr.) Gančev</small>
* ''Euonymus verrucosus'' var. ''chinensis'' <small>Maxim.</small>
* ''Euonymus verrucosus'' f. ''cordatus'' <small>Gančev</small>
* ''Euonymus verrucosus'' f. ''laevifolia'' <small>Beck</small>
* ''Euonymus verrucosus'' f. ''parvifolius'' <small>Gančev</small>
* ''Euonymus verrucosus'' var. ''pauciflorus'' <small>(Maxim.) Regel</small>
* ''Euonymus voitii'' <small>Graebn. & P.Graebn.</small><ref name="The Plant List"></ref>}}
==
* Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
* [[Чопик Володимир Іванович|В. И. Чопик]], [[Дудченко Любов Григорівна|Л. Г. Дудченко]], А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины». Справочник. — Київ: [[Наукова думка]], 1983. — 400 с.
== Джерела ==
{{reflist}}
[[Категорія:
[[Категорія:Флора Європи]]
[[Категорія:Листяні чагарники України]]
[[Категорія:Отруйні рослини]]
[[Категорія:Лікарські рослини]]
[[Категорія:Декоративні рослини]]
|