Семашко Олександр Богданович: відмінності між версіями

'''Семашко Олександр Богданович''' — [[шляхтич]], [[урядник]] [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

ПершимБатько&nbsp;— вБогдан родіСемашко, перейшов з [[православ'я]] на [[католицтво]]. <br/>Матимати&nbsp;— дружина батька Анна Путята, остання [[дідич]]ка [[містечко|містечка]] [[Тучин]]а з роду Путят. <ref name="Г6">Tuczyn, mko nad Horyniem / SgKP… S. 606.</ref> 1577 року брав участь в обороні міста [[Дубно]] від нападу татарів. Першим в роді перейшов з [[православ'я]] на [[католицтво]].

<br/>Посади&nbsp;— [[підкоморій]] [[володимир-Волинський|володимирський]], перебуваючи на цій посаді, підписав [[люблінська унія|Люблінську унію]] 1569 року; також [[брацлав]]ський [[каштелян]], [[староста]] луцький. 1583 року зафіксовано сплату ним податків з дідичного Тучина.<ref name="Г6">Tuczyn, mko nad Horyniem / SgKP… S. 606.</ref> <br/>Дружина&nbsp;— Анастасія [[Воловичі|Волович]], діти:

Після смерті батька двоюрідної сестри Василя та другого заміжжя матері за Іваном Чапличем став її опікуном. 1566 року уклав формальний договір з мельницьким старстою Григорієм Воловичем про заміжжя дівчини за його теж малолітнім сином у 1571 році та обіцянокюобіцянкою повернути її спадок. Цього не визнала мати Богдани через те, що угоду уклали без неї. Після повноліття дівчини мати вирішила видати її за князя Януша Четвертинського, запросила О. Семашка на весілля, який перед цим поїхав до Варшави, де отримав королівський лист із забороною весілля через укладену ним раніше угоду. Семашко в перемовинах з Чапличами погоджувався на весілля за умови, що не подасть звіту за опіку, з чим не погодились Чапличі&nbsp;— Іван подав до суду, головував на якому [[Богуш Корецький]]&nbsp;— призначений батьком опікуном Богдани, який дав раніше дозвіл на її заміжжя за Четвертинським. Юридичним казусом справи було те, що Семашко&nbsp;— жадібний, жорстокий чоловік<ref>Там[[Левицький жеОрест Іванович|Орест Левицький]]. Сім'я і побут українців у XVI&nbsp;ст.… С. 202</ref>&nbsp;— уклав угоду з Воловичом згідно всіх вимог.<ref>Там же. С. 202–205.</ref>