Михайло Копистенський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 3:
== Біографічні відомості ==
Представник роду дрібної [[руська шляхта|руської шляхти]] — Копистинських [[Сас (герб)|гербу Сас]] (або [[Леліва]]<ref>[[Каспер Несецький|Niesiecki Kasper.]]'' [http://www.polona.pl/item/181770/306/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …]'' — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— T. 2.— 761 s.— S. 600. {{ref-pl}}</ref>).<ref>[http://gajl.wielcy.pl/herby_nazwiska.php?lang=pl&herb=sas Herb Sas i lista nazwisk w elektronicznej wersji ''Herbarza polskiego''] [[Taдеуш Ґайль|Tadeusza Gajla]] {{ref-pl}}</ref> Мав двох братів. Правдоподібно, сином брата (братанком) був [[Копистенський Захарія]].<ref>''Marian Rechowicz.'' Kopystyński (Kopysteński) Mateusz h. Leliwa… S. 26</ref>
Завдяки королівській номінації став у 1591 році перемишльським [[єпископ]]ом. Згідно звичаю православної церкви, який допускав до посади єпископа монахів-[[василіяни|василіян]], прийняв постриг та ім'я Михаїл. Як радник єпархії відзначився збільшенням майна церкви, яке частково повернув від шляхти. Мав тісні стосунки з Г. Балабаном. Під його впливом спочатку підтримував унію з РКЦ, потім став ревним противником. 27 березня 1594 брав участь на зїзді в [[Сокаль|Сокалі]], де під впливом луцького єпископа [[Кирило (Терлецький)|Кирила Терлецького]] було прийнято постанову про унію з РКЦ. Разом з Г. Балабаном мав суперечки з [[Львівське Успенське братство|Львіським ставропігійним братством]]. 5-м поставив підпис під документом про унію з РКЦ, прийнятим на з'їзді єпископів у Бересті [[12 червня]] [[1595]] року. Під впливом князя Костянтина Василя Острозького [[1 липня]] [[1595]] року разорм з Г. Балабаном відкликали свої підписи, що не означало виступ проти унії, бо очікували результатів перемовин К. Терлецького та І. Потія з королем. Після видання королем документу про незалежність унійного духовенства від від світської влади 2 серпня 1595 року, може, під впливом К. Терлецького, підписав разом з Г. Балабаном, Д. Збіруйським в [[Луцьк]]у [[27 серпня]] [[1595]] документ про дотримання єдності церкви. Згадка про анафему стосовно мирян, які витручаються до справ церкви, викликає припущення, що головною причиною вагань був його з Г.Балабаном конфлікт з Львіським ставропігійним братством.
|