Вікіпедія

Михайло Васильович Чорторийський: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Православний княжий рід (до Адама Чарторийського)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 023 редагування
Немає опису редагування
Рядок 63:
В джерелах згадується в 1442–1478 роках. Був одружений з донькою [[луцьк]]ого старости [[Немиря Рязанович|Немирі Резановича]] Софією.<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' [http://www.polona.pl/item/167084/329/ Korona polska przy złotej wolności …]''&nbsp;— T.&nbsp;1.]— S. 367</ref> Донька Ганна була одружена з князем Іваном Юрійовичем Дубровицьким (†1481).
 
Після падіння Свидригайла, супроводжував Владислава ІІІ Варненчика в військовому поході на [[Угорщина|Угорщину]], [[Буда (Будапешт)|Буду]]. В червні [[:1442]] Владислав ІІІ Варненчик дав грамоту, на дозвіл вживати печатку з Погонею «яку від батька та діда уживали». В [[:1443]] роціроку Владислав ІІІ надав йому Владислав [[Новиця|Новицю]] під Галичем[[Галич]]ем.
 
Разом з братом Іваном сприяв тому, що [[:Луцьк]] перейшов під владу Литви.
 
У [[1442]]&nbsp;р. отримав від нього привілей для «трьох братів наших Івана, Олександра і Михайла, князів на Чорторийську, тим князям кревним своїм, дозволяю вживати печатку княжу, яку від батька і діда уживали, тобто озброєного вершника що тримає в руці меч оголений» (ще один аргумент на користь походження Чорторийських від Костянтина Ольгердовича).
Рядок 71:
Довший час&nbsp;— 1443-1451 рр. був надвірним маршалком [[Свидригайло Ольгердович]]а на Волині. Після смерті Свидригайла Ольгердовича став намісником [[:брацлав]]ським, тобто фактично очолив оборону південних кордонів.
 
[[:Свидригайло]] надав йому в [[:1445]]-51 рр.: Ричов над [[Стир]]ом, в Луцькому повіті&nbsp;— [[Голишів (Рівненський район)|Олишов]], [[Дерев'яне (Рівненський район)|Дерев'яне]], [[Диків|Диково]], [[Сухівці (Рівненський район)|Суховці]], Чарнковиць, монастир Св. Миколая в [[Клевань|Клевані]] та Холопи над р. [[:Случ (притока Горині)|Случ]]. 1446 року отримав [[Старожуків|Старий Жуків]], від чого пізніше став підписуватись «князь на Клевані і Жукові».<ref>[[Цинкаловський Олександр Миколайович|Цинкаловський Олександр]]. [http://diasporiana.org.ua/istoriya/887-tsinkalovskiy-o-stara-volin-i-volinske-polissya-t-1/ Жуків Старий // Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 1.— Вінніпег, 1984.— 600 с.— С. 402.] </ref>
 
[[:1463]] року з Польщі на просьбу [[Кафа|Кафи]] в Таврії був посланий збройний загін з 500 чоловік. Під [[:Брацлав]]ом хтось із загону мав сутичку з охороною Брацлавського замку, через що було спалене місто. Князь Михайло наздогнав зі своїми людьми загін і всі вони полягли в бою. Тоді ж [[Кафа]] була взята турками.
 
У [[1478]]&nbsp;р. з великим трудом вдалося оборонити [[Брацлавський замок]], а місто і цілий край був спалений і спустошений ординцями. В [[1489]]&nbsp;р. брацлавським намісником був князь [[Андрій Сангушко]], тобто князь Михайло помер між тими двома датами.
 
Був у війську [[Владислав III Варненчик|Владислава III Варненчика]]. Опікувався монастирем св. Миколая у [[Клевань|Клевані]]. Дружина Марія отримала від короля Олександра 4 вересня 1504 року грамоту на монастир в [[Пересопниця|Пересопниці]]. [[1501]] року король надав «вічну коляцію» дружині на монастир та землю в Пересопниці.<ref>{{SgKP|VIII|6|Peresopnica}}.— S. 6. {{ref-pl}}</ref>
 
== Примітки ==
Рядок 92:
 
{{bio-stub}}
 
[[Категорія:Чарторийські|Михайло Васильович]]
[[Категорія:Князі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Михайло_Васильович_Чорторийський