Вікіпедія

Яльмар Гаммаршельд: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Посилання: оформлення
м об'єднання шаблонів
Рядок 12:
| періодпочаток = [[17 лютого]] [[1914|1914 року]]
| періодкінець = [[30 березня]] [[1917|1917 року]]
| попередник = {{нп3не перекладено|Карл Стааф|Карл Стааф|sv|Karl Staaff}}
| спадкоємець = {{нп3не перекладено|Карл Свартц|Карл Свартц|sv|Carl Swartz}}
| дата народження = 4.2.1862
| місце народження = особняк {{нп3не перекладено|Tuna gård|''Tuna gård''|sv|Tuna gård (Vimmerby kommun)}}, лен [[Кальмар (лен)|Кальмар]], [[Швеція]]
| дата смерті = 12.10.1953
| місце смерті = [[Стокгольм]]
Рядок 24:
| чоловік =
| дружина = Агнес Альмквіст (1866–1940)
| похований = {{нп3не перекладено|Старе кладовище Уппсали||sv|Uppsala gamla kyrkogård}}
| діти = чотири сини <br/> Див. [[#Сім'я|Сім'я]]
| нагороди =
Рядок 38:
 
=== Походження, освіта ===
Яльмар Гаммаршельд належав до знатного шведського дворянського роду [[Гаммаршельди|Гаммаршельдів]]. Відомо, що засновник роду [[Педер Мікаельссон Гаммаршельд|Педер (Пер) Мікаельссон]] (бл. 1560–1646) перебував на військовій службі у [[Королі Швеції|короля Швеції]] [[Карл IX Ваза|Карла IX]], [[1610|1610 року]] був посвячений у лицарі під ім'ям ''Hammarsköld'', а пізніше був призначений головнокомандуючим військами на острові [[Еланд]]<ref name="Mikaelsson-sbh">[http://runeberg.org/sbh/a0455.html ''Hammarskjöld, Per Mikaelsson'' // ''Svenskt biografiskt handlexikon'', I:455 (1906)]{{ref-sv}}</ref><ref name="Mikaelsson">[http://historiska-personer.nu/min-s/p27568ea4.html ''Peder Hammarskjöld (Mikaelsson)'': краткая биография и информация о родственных связях на сайте ''Historiska personer i Sverige och Norden'']{{ref-sv}}</ref>. Серед його нащадків переважали військові, але були й люди, відомі в інших сферах діяльності, як, наприклад, письменник та історик літератури {{нп3не перекладено|Лоренцо Гаммаршельд|Лоренцо Гаммаршельд|sv|Lorenzo Hammarsköld}} (1785–1827), двоюрідний дід Яльмара.
 
Яльмар був старшим сином капітана Кнута Гаммаршельда (1818–1891) та Марії (Міммо) Гаммаршельд, уродженої Кестер (''Mimmi Cöster'', 1832–1901). У родини було два сини&nbsp;— Яльмар і його молодший брат {{нп3не перекладено|Карл Густав Гаммаршельд|Карл Густав|sv|Carl Gustaf Hammarskjöld}} (1865–1940), який також став видатним державним діячем, і в 1920–1921 роках очолював [[Міністерство оборони Швеції]].
 
З [[1878]] по [[1884|1884 рік]] він навчався в [[Уппсальський університет|Упсальському університеті]], де отримав юридичну освіту.
Рядок 50:
Після закінчення навчання в університеті працював у апеляційному суді, потім секретарем у комітеті з підготовки проектів законів, пізніше займав різні судові посади. З [[1886|1886 року]]&nbsp;— також доцент в Упсальському університеті.
 
З [[1890-ті|1890-х]] також активно займався питаннями міжнародного права, брав участь у різних міжнародних нарадах та конференціях в якості представника Швеції, входив до складу декількох міжнародних комісій, у тому числі в якості голови; брав участь у [[Гаазькі конвенції та декларації 1899 і 1907|Другій Гаазькій конференції з міжнародного права]] (1907). Все це поклало відбиток як на його власну кар'єру, так і на кар'єру його дітей: в майбутньому і сам Даґ, і два його старші брати займалися питаннями міжнародного права ({{нп3не перекладено|Бу Гаммаршельд|Бу Гаммаршельд|sv|Bo Hammarskjöld}} зробив кар'єру на державній службі, Оке Гаммаршельд працював в [[Міжнародний суд|міжнародному суді ООН]])<ref name="Валленстен" />.
 
З [[1905]]&nbsp;— на дипломатичній службі в [[Копенгаген]]і. З [[1907|1907 року]]&nbsp;— губернатор [[Уппсала (лен)|лену Уппсала]].
 
17 січня [[1914]], після відставки ліберального уряду, Яльмар Гаммаршельд був призначений на посаду прем'єр-міністра Швеції. У {{нп3не перекладено|Кабінет міністрів Гаммаршельда|сформованому ним кабінеті міністрів|sv|Regeringen Hammarskjöld}} він до 15 серпня 1914 очолював також міністерство оборони Швеції.
 
У шведській літературі, присвяченій історії Швеції початку XX століття, Яльмара Гаммаршельда зазвичай представляють як промонархічного антидемократичного політика. Критиці піддавалася і політика Гаммаршельда по відношенню до [[Німеччина|Німеччини]] під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]]: незважаючи на невдоволення країн [[Антанта|Антанти]], Швеція продовжувала підтримувати торговельні відносини з усіма країнами, які брали участь у війні, в тому числі й з Німеччиною. Гаммаршельд вважав, що зі стратегічної точки зору він правий, а прагнення дотримуватися лінії суворого нейтралітету повинне забезпечити країні після закінчення війни стійке міжнародне положення. До весни [[1917|1917 року]] негативне ставлення до його політики як у шведському суспільстві в цілому, так і серед членів його уряду стало настільки сильним, що Гаммаршельд був змушений піти у відставку. Як пізніше писав його син, Даґ Гаммаршельд, «єдиною надійною опорою батька залишилася його вірність власним переконанням. Поради інших, якими б доброзичливими та цінними вони не були, не могли звільнити його від відповідальності»<ref name="Валленстен" />.
 
== Діяльність після виходу у відставку ==
[[1918|1918 року]] Яльмар Гаммаршельд був обраний у [[Шведська академія|Шведську Академію]]&nbsp;— одну з {{нп3не перекладено|Королівські Шведські академії|Королівськх шведських академій|sv|Akademier och lärda samfund i Sverige}}, яка складається з 18 місць, котрі пожитєєво займають шведські письменники, вчені та громадські діячі, та відповідає за нормування [[шведська мова|шведської мови]], а також присуджує [[Список лауреатів Нобелівської премії з літератури|Нобелівську премію з літератури]]. Примітно, що [[Даґ Гаммаршельд]], син Яльмара, вже будучи Генеральним секретарем ООН, [[1954|1954 року]] був обраний до Шведської Академії, причому зайняв те саме крісло №&nbsp;17, яке займав його батько<ref name="Сайт ООН">[http://www.un.org/russian/basic/sg/hammarsk.htm Даг Гаммаршельд. Второй Генеральный секретарь ООН (1952–1961). Биографический очерк на русскоязычном сайте ООН]</ref>,&nbsp;— це єдиний подібний випадок в історії Академії.
 
=== Сім'я ===
8 вересня [[1890|1890 року]] Яльмар Гаммаршельд одружився на Агнес Альмквіст (1866–1940), дочці {{нп3не перекладено|Густав Альмквіст|Густава Альмквіста|sv|Gustaf Fridolf Almquist}}, генерального директора шведської тюремної служби (''Fångvårdsstyrelsen'').
[[Файл:Hjalmar Hammarskölds familjegrav-2.jpg|thumb|<center>Старе кладовище Уппсали, сімейна могила Гаммаршельда. Пам'ятник Яльмару Гаммаршельду.<br/><small>Фотографія 2006 року</small></center>]]
 
У них народилося четверо синів:
* {{нп3не перекладено|Гаммаршельд, Бу|Бу (''Bo'')|sv|Bo Hammarskjöld}} (1891–1974)&nbsp;— політик, дипломат;
* {{нп3не перекладено|Гаммаршельд, Оке|Оке (''Åke'')|de|Åke Hammarskjöld}} (1893–1937)&nbsp;— юрист, дипломат;
* [[Гаммаршельд, Стен|Стен (''Sten'')]] (1900–1972)&nbsp;— секретар, письменник;
* [[Даґ Гаммаршельд|Даг (''Dag'')]] (1905–1961)&nbsp;— політик, дипломат.
Рядок 74:
Яльмар Гаммаршельд помер 12 жовтня [[1953|1953 року]]<ref name="SvenskaGravar" />.
 
24 жовтня 1953 року він був похований в родинній могилі на {{Нп3не перекладено|Старе кладовище Уппсали|старому кладовищі міста Уппсала|sv|Uppsala gamla kyrkogård}}<ref name="SvenskaGravar">[http://www.svenskagravar.se/index.php/visa_gravsatt/?ID=200001453&LOPNR=5808&FOR_NAMN=hjalmar&EFTER_NAMN=hammarskj%C3%B6ld&DODS_DATUM=1953&FNAMN_SELTYPE=E&ENAMN_SELTYPE=E&ORDER_BY=Fornamn&ORDER_DIRECTION=ASCENDING Информация о дате и месте захоронения Яльмара Гаммаршёльда на сайте SvenskaGravar.se]{{ref-sv}}</ref>.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Яльмар_Гаммаршельд