Волиця (Сяноцький повіт): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 88:
Від [[1435]] року сяноцький [[хорунжий]] (1434–1465) Петро зі Збоїськ ({{lang-pl|Petrus de Boyska, Petrus de Tyrawa}}) був власником сіл Волиця, [[Збоїська (Сяноцький повіт)|Збоїська]], [[Буківсько]], [[Бельхівка]] і [[Загутинь]].
Близько [[1539]] року село перебувало у власності польського [[шляхтич]]а [[
З [[1340]] до [[1772]] року село входило до складу [[Сяноцька земля|Сяноцької землі]] [[Руське воєводство|Руського воєводства]] (Королівста Польського, [[Річ Посполита Трьох Народів|Речі Посполитої]]). З 1772 до [[1852]] року — у межах гміни Лісько, а від 1867 до 1914 — у сільській [[Гміна Сянік|гміні Сянік]] Сяноцького повіту [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини та Володимирії]] [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. З 1914 до [[1939]] років — Сяноцький повіт [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]].
Рядок 103:
== Церква ==
Після 1947 року місцева греко-католицька церква була передана [[РКЦ|римо-католицькій]] громаді, яка використовує її до сьогоднішнього дня.
У селі також був і залишається філіальний мурований римо-католицький костел, який підпорядковується парафії Воздвиження Чесного Хреста у Буківську.
Рядок 113:
* [[Сянічок]]
* [[Збоїська]]
{{без джерел|квітень 2015}}
{{Підкарпатське воєводство}}
| |||