Битва під Дубном: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 60:
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-186-0184-02A, Russland, motorisierte Truppen beim Marsch.jpg|thumb|ліворуч|300px|Німецькі моторизована частина на марші. Червень 1941 року.]]
[[29 червня]] німці зайняли [[Буськ]] і [[Броди]], утримувані одним батальйоном 212-ї моторизованої дивізії. На правому фланзі 8-го корпусу без опору відійшли частини 140-ї і 146-ї стрілецьких дивізій 36-го стрілецького корпусу та 14-а кавалерійська дивізія. Опинившись в оточенні, 8-й механізований корпус зумів організовано відійти на рубіж
Розуміючи, що [[контрудар]]и не приносять бажаних наслідків, командування Південно-Західного фронту прийняло рішення припинити подальші атаки та перейти до оборони, для чого силами 3-х висунутих з тилу стрілецьких дивізій зайняти рубіж суцільної оборони, механізовані корпуси вивести в тил та привести в порядок для подальшого контрудару. Втім, директиви [[Ставка ВГК|ставки ВГК]] вимагли «не давати ні дня спокою агресору!»<ref name="isaev2"/>. В решті-решт ситуація ситуація призвела до катастрофи. Лише [[30 червня]] Москва переконалася в безперспективності подальших контрударів та наказала військам Південно-Західного фронту до [[9 липня]] відійти на [[Лінія Сталіна|лінію старих укріплених районів]]. Втім час вже було втрачено, адже Клейст, відшукавши шпарини в радянських бойових порядках, прорвався до [[Острог]]а, а згодом і до [[Рівне|Рівного]]. Нехтуючи порадами Пуркаєва, Кіропонос не наказав військам фронту вчасно відійти на лінію старих [[Укріплений район|УРів]].
| |||