Вікіпедія

Історія Формули-1: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Dexbot (обговорення | внесок)
Боти
22 545 редагувань
м Removing Link GA template (handled by wikidata)
м Виконується заміна шаблонів "Не перекладено"; косметичні зміни
Рядок 1:
'''Історія Формули-1''' почалася з чемпіонату Європи {{не перекладено|:en:Grand Prix motor racingНп|Автоперегони Гран-прі |автоперегонів Гран-прі|en|Grand Prix motor racing}}, який проводився в 1920-і і 1930-і роки. Організації, що беруть участь у Гран-прі, сформулювали перший регламент проведення чемпіонату світу перед [[Друга світова війна|Другою світовою війною]] і запланували його введення в дію на [[1941]] рік, але аж до [[1946]]-го ці правила не були формалізовані остаточно. У 1946 році нещодавно утворена [[Міжнародна автомобільна федерація|ФІА]] представила правила так званої «Формули-1», які вступали в дію з [[1947]] року. Разом з тим, ще в тому ж році організатори трьох Гран-прі провели перегони за регламентом «Формули-1». У 1948 році до «Формули-1» приєднався клас «Формули-2». Ще молодший клас «Формула-3» був введений в 1950 році. За первинною схемою передбачалося, що клас «Формула-1» призначався виключно для проведення світової першості, клас «Формула-2» - для проведення першості континенту, «Формула-3» - для національних чемпіонатів і так далі.
 
У [[1950]] у ФІА було вирішено занести результати окремих гонок у класі «Формула-1» до спільного протоколу чемпіонату світу. Перший такий [[Гран-прі Великобританії 1950|Гран-прі]] пройшов на англійській землі на автодромі [[Сільверстоун (автодром)|Сільверстоун]]. До [[1958]] року чемпіонат світу був виключно особистим, потім очки стали нараховуватися і конструкторам болідів (так званий [[Кубок конструкторів]]).
 
Не слід, однак, повністю ототожнювати клас «Формула-1» і чемпіонат світу ФІА. Найчастіше у світі проводилося на порядок більше великих перегонів (у тому числі і в найвищому гоночному класі), ніж входило в чемпіонат світу. Небагато гонщиків вибирало для участі виключно етапи чемпіонату світу: вони брали участь в найрізноманітніших перегонах, в тому числі і необов'язково на машинах з відкритими колесами. Ситуація повністю змінилася на початку [[1980-ті|1980-х]], коли після «[[Конфлікт FISA і FOCA|війни FISA-FOCA»]]» був прийнятий {{неНп|Договір перекладенозгоди||:en:|Concorde Agreement|Договір згоди}}. З цього моменту гонки в класі «Формула-1» проходять тільки в рамках чемпіонату світу. Фактично зникло саме поняття класу «Формула-1» і з'явилася гоночна серія Формула-1, комерційні права на яку відокремлені від спортивних, що відносяться до компетенції ФІА.
 
== Заснування Формули-1 (1950-1980) ==
[[ЗображенняФайл:Alfetta 159.jpg|thumb|300px|[[Alfa Romeo 158/159 Alfetta|Alfa Romeo 159]].<br /> За кермом цього боліда [[Фанхіо Хуан-Мануель|Фанхіо]] виграв чемпіонат світу [[Сезон 1951 Формули-1|1951 року]]]]
 
[[Сезон 1950 Формули-1|Перший чемпіонат світу]] Формули-1 пройшов у [[Сезон 1950 Формули-1|1950 році]], його виграв італієць [[Фаріна Еміліо Джузеппе|Джузеппе Фаріна]] на [[Альфа Ромео (команда Формули-1)|Альфа Ромео]]. Фаріна лише ненабагато випередив свого партнера по команді аргентинця [[Фанхіо Хуан-Мануель|Хуана-Мануеля Фанхіо]], що у наступні 7 років 5 разів ставав чемпіоном світу. Фанхіо запам'ятався одним з найбільших гонщиків Формули-1 і довгий час був рекордсменом за кількістю чемпіонських титулів.
 
Першим технологічним нововведенням у Формулі-1 стали [[задньомоторний автомобіль|задньомоторні]] боліди компанії {{не перекладено|:en:Cooper Car CompanyНп|Купер (автомобіль)|Купер|en|Cooper Car Company}}. До цього в гонках Гран Прі 1934-1939 команда Auto Union вже використала задньомоторний болід конструкції [[Порше Фердинанд|Фердинанда Порше]], але ці боліди відрізнялися дуже складною поведінкою на трасі, в той час як [[Купер (команда Формули-1)|Купер]] T43/T51 славилися дуже хорошою керованістю, але слабким мотором. [[Бребема Джек|Джек Бребема]] (команда {{не перекладеноНп|«Купер»||:en:|Cooper Car Company|«Купер»}}) виграв чемпіонські титули [[Сезон 1959 Формули-1|1959]] і [[Сезон 1960 Формули-1|1960]] років, а в [[Сезон 1961 Формули-1|1961 році]] вже всі учасники чемпіонату перейшли на задньомоторну конструкцію автомобілів.
 
Починаючи з [[Сезон 1958 Формули-1|1958]] у Формулі-1 почалася епоха англомовних гонщиків: аж до [[Сезон 1969 Формули-1|1969 року]] чемпіонами ставали британці [[Хоторн Майк|Майк Хоторн]], [[Хілл Ґрем|Ґрем Хілл]], [[Кларк Джим|Джиммі Кларк]], [[Сертіс Джон|Джон Сертіс]] і [[Стюарт Джекі|Джекі Стюарт]], австралієць [[Бребема Джек|Джек Бребема]], новозеландець [[Хьюмен Денніс Клайв|Денні Хьюмен]] і американець [[Хілл Філ|Філ Хілл]].
Рядок 16:
У [[Сезон 1962 Формули-1|1962 році]] команда [[Лотус (команда Формули-1)|Лотус]] (одна з провідних команд Формули-1 в 60-і і 70-і роки) вперше використала в конструкції автомобілів [[монокок]], запозичивши таку конструкцію з авіаційної промисловості. У [[Сезон 1968 Формули-1|1968 році]] Лотус виступила з ще однією інновацією, розфарбувавши свої [[Болід (авто)|боліди]] наклейками компанії «[[Імперіал Тобакко]]». Це поклало початок [[спонсор]]уванню у Формулі-1.
 
З ростом швидкостей збільшувалося значення {{не перекладено|:en:DownforceНп|Притискна сила|притискної сили|en|Downforce}}, це змушувало команди експериментувати в конструкції [[Антикрило|антикрил]] та інших [[Аеродинаміка|аеродинамічних]] елементів. В кінці 1970-х років [[Лотус (команда Формули-1)|Лотус]] вперше застосувала [[граунд-ефект]] ({{lang-en|ground effect}}), який сильно збільшував притискну силу за рахунок розрідженого повітря під днищем боліда. Це дозволяло пілотам проходити повороти набагато швидше. Незабаром всі команди перейшли на його використання. У [[1983|1983 році]] граунд-ефект був заборонений FIA через боротьбу зі зростанням швидкостей.
 
== Золота доба (1980-2000) ==
[[Файл:Jean Alesi Ferrari 1995.jpg|thumb|300px|left|[[Ferrari 412T]]2 [[Алезі Жан|Жана Алезі]] на [[Гран-прі Канади Формули-1, сезон 1995|Гран-прі Канади 1995 года]]]]
 
[[1981|1981 рік]] ознаменувався підписанням першого [[Договір згоди|договору згоди]] - документа, що регламентує відносини між командами Формули-1 і [[Міжнародна автомобільна федерація|FIA]]. Згідно з Угодою всі права на [[Телевізійна трансляція|телевізійні трансляції]] перегонів Формули-1 були передані новоствореній компанії «[[Управління та просування Формули-1]]» (FOPA) (пізніше відома як [[Formula One Management]] (FOM)), директором якої став [[Ікклстоун Бернард Чарлз|Берні Ікклстоун]]. Ця ж компанія пізніше розподіляла доходи від трансляцій. Згідно з [[Договір згоди|Договором Згоди]] 47% доходів від телетрансляцій передавалося командам, 30% - [[Міжнародна автомобільна федерація|FIA]] і 23% — Компанії «[[Управління та просування Формули-1]]» (тобто власне Ікклстоуну). З тих пір Ікклстоуна не без підстав називають «босом Формули-1».
 
1980-ті роки були ерою [[турбодвигун]]ів. Перший двигун з [[турбонаддув]]ом був застосований [[Рено (команда Формули-1)|командою Рено]] в [[1977|1977 році]]. До [[1987|1987 році]] потужність моторів перевищувала 1000 [[Кінська сила|к. с.]], що і до цього дня є рекордом для автомобілів [[Автомобіль з відкритими колесами|з відкритими колесами]]. З метою зниження швидкостей в [[1984|1984 році]] FIA обмежила розмір паливного бака. Чим менше палива в баках, тим з меншою потужністю може працювати двигун протягом того ж проміжку часу. Таким чином, якщо команда хотіла зберегти колишню потужність і швидкість мотора, їй довелося б здійснювати зайвий [[піт-стоп]] для дозаправки боліда. У [[1988|1988 році]] було введено обмеження на допустимий тиск [[наддування]], а в [[1989|1989 році]] турбодвигуни взагалі були заборонені.
Рядок 84:
[[Категорія:Формула-1]]
[[Категорія:Історія спорту|Формула-1]]
 
[[fi:Formula 1#Historia]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Формули-1