Ааронський Микола Вікторович: відмінності між версіями

| сторінка_в_інтернеті =

| примітки =

| зріст =

| вага =

| герб =

| підпис_герба =

'''Микола Вікторович Ааронський (Аронский)''' ([[1860]]-–[[1929]]) - — російський революціонер, народник, член партії «[["Народна воля"|«Народна воля»]]».

Дворянин, син титулярного радника. Народився в 1860 році в [[Чернігівська губернія|Чернігівській губернії]]. Наприкінці 1870-х років - — учень [[Ніжинська гімназія вищих наук|Ніжинської гімназії]]. У 1881 році студент I-го курсу медичного факультету [[Київський університет|Київського університету]].

Будучи гімназистом, брав участь у 1878-18801878–1880 роках у місцевому революційному гуртку; за показання Гр. Пархоменко, ввів його в ніжинський гурток і постачав його забороненими виданнями; поширював прокламацію Виконавчого комітету «Народної Волі» з приводу замаху [[19 листопада]] 1879; через М. Подревського підтримував зв'язок з київськими революціонерами і отримував від нього заборонену літературу. Був обшуканий і заарештований в [[Ніжин|Ніжині]]і в лютому 1880 внаслідок знайдених під час обшуку у М. Подревского його листів, які вказували на приналежність М. Ааронского до революційної спільноті. Притягнутий до дізнання за звинуваченням у зносинах з особами, які «переслідують злочинні цілі». З 20 лютого 1880 складався на поруках з грошовою відповідальністю в 500 рублів. За браком доказів справу про нього за угодою головного начальника Верховної розпорядчої комісії з міністром юстиції (до 30 червня 1880) припинено. Вдруге обшуканий і заарештований у Києві 16 квітня 1881 і поміщений у Київський тюремний замок. При обшуку виявлені паспорти, бланки, гектографірована програма партії «Народна Воля», переписана рукою Володимира Бичкова, малюнок печатки київської секції партії «Народної Волі», фальшиві печатки та інше. Притягнутий до дізнання при Київському жандармському управлінні у справі по народницькому гуртку. За звинуваченням у приналежності до народницького гуртка, у поширенні народницьких видань і в збиранні грошей на революційні цілі.

Його клопотання про скорочення строку та про переведення в [[Томськ]] залишені без наслідків. За постановою Особливої ​​наради від 4 листопада 1888 підпорядкований негласному нагляду із забороною проживати в Чернігівській і Київській губерніях протягом двох років, а в столицях і столичних губерніях - — на загальній підставі. У 1888-1890-му роках служив за вільним наймом статистом в Іркутську при канцелярії Іркутського генерал-губернатора; був у відрядженнях в Верхоленскому окрузі (Іркутська губернія), в Канському і Мінусинському округах (Єнисейська губернія) для обстеження побуту сільського населення.

* Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь: От предшественников декабристов до падения царизма: [В 5 т.].  — М.: Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльнопоселенцев, 1927—19341927–1934.