Самуель Єжи Каліновський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) м Aeou перейменував сторінку з Самуель Єжи Калиновський на Самуель Єжи Каліновський поверх перенаправлення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Самуель Єжи Калиновський''' ({{lang-pl|Samuel Jerzy Kalinowski}}) (? - †[[2 червня]] [[1652]]) — державний, політичний і військовий діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Представник [[шляхта|шляхетського]] роду [[Калиновські гербу Калинова|Калиновських]] гербу [[Калинова]].
* у битві під Корсунем як обозний військовий, після неї надав родинні коштовності для викупу полонених.▼
* у битві під Пилявцями (вересень).▼
Восени виставив коругву гусарську 120 коней, коругву козацьку 150 коней, які розділили його долю у 1652 р.▼
== Коротка біографія ==
1648 р. з [[Чернігівське воєводство|Чернігівським воєводством]] підписав елекцію короля Яна II Казимира. Невідомо, чи перебував в обложеному Збаражі 1649 р., К.Несецький вказував на його перебування тоді в Кам'янці-Подільському з [[Петро Потоцький|Петром Потоцьким]].▼
Cин [[Гетьман польний коронний|гетьмана польного коронного]] [[Мартин Калиновський|Марціна Калиновського]] та його дружини — Гелени з князів [[Корецькі|Корецьких]]. 1643 р. отримав від батька староства [[Брацлав]]ське, [[Літин]]ське, [[Любеч|Любецьке]], 1646 p. [[Гусятин]]ське, невдовзі [[Чернігів]]ське. К. Несецький називав його старостою [[лоїв]]ським. 1646 p. пов'язав себе політично з канцлером [[Єжи Оссолінський|Єжи Оссолінським]] через весілля з його наймолодшою донькою Уршулею Бригідою,<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/ossolinscy03.html Оssolińscy (03)] {{ref-pl}}</ref> яке відбулось в палаці Оссолінських у Варшаві 20 травня. На весіллі був король [[Владислав IV Ваза]] з королевою та королевичем Сигізмундом Казімежом. Весілля було місцем перемовин щодо війни з [[Туреччина|Туреччиною]], яку готував король. В планованій війні у 1647 р. Є. Оссолінський хотів використовувати зв'язки зятя з козаками. Як і батько, передусім був вояком. 1648 р. брав участь:
▲* у [[Корсунська битва|битві під Корсунем]] як обозний військовий, після неї надав родинні коштовності для викупу полонених.
▲* у [[Битва під Пилявцями|битві під Пилявцями]] (вересень).
▲Восени виставив коругву гусарську 120 коней, коругву козацьку 150 коней, які розділили його [[доля|долю]] у 1652 р.
▲1648 р. з [[Чернігівське воєводство|Чернігівським воєводством]] підписав
1649 р. став великим коронним обозним. Помираючий тесть Єжи Оссолінський передав йому староство Стенжицьке в січні 1650 р., але король віддав його іншому. 7 травня 1650 р., після смерті тестя, разом з дружиною отримав староство Бродницьке разом з Лідзбарком, що викликало ґвалтовний протест пруської шляхти (погрожували зірвати сейм), бо Самуель Єжи Калиновський не мав титулу шляхтича-індигена. Король дав обіцянку владнати справу до наступного сейму. Під час пам'ятного сейму справа викликала обурення, бо король не дотримав слова. Тільки після смерті вдова відступила староство хелмінському воєводі Яну Косу 18 жовтня 1653 р.▼
▲1649 р. став великим коронним обозним. Помираючий тесть Єжи Оссолінський передав йому староство [[Стенжиця|Стенжицьке]] в січні 1650 р., але король віддав його іншому. 7 травня 1650 р., після смерті тестя, разом з дружиною отримав староство [[Бродниця|Бродницьке]] разом з [[Лідзбарк-Вармінський|Лідзбарком]], що викликало ґвалтовний протест пруської шляхти (погрожували зірвати сейм), бо
У березні 1651 р. з власною коругвою піхоти під командуванням батька воював проти козаків під [[Шаргород]]ом, [[Чернівці (смт)|Чернівцями]], [[Мурафа (Шаргородський район)|Мурафою]], Стіною ({{lang-pl|Ściana}}), Ямполем. 18 березня 1651 p. відправився під [[Кальник]] для отримання розвідданих; взяв кілька полонених, але частину його загону козаки в [[Липовець|Липівці]] розбили. В травні 1651 p. під час переправи через [[Серет]] біля [[Копичинці]]в мав сутичку з татарами і козаками. Брав участь у [[Битва під Берестечком|Берестецькій битві]].
У [[Битва під Батогом|битві під Батогом]] загинув (від татарина) разом з батьком. Згідно іншої версії, потрапив у полон та був страчений того ж дня з кількома тисячами інших поляків за наказом гетьмана Б. Хмельницького. Вдова довго вважала, що він потрапив у полон й був живий; поспішаючи з викупом до Гусятина, ледве сама не потрапила до татар.
Був власником [[Любеч]]а, [[Гусятин]]а, [[Лоїв|Лоєва]], [[Конотоп]]а, [[Лисянка (смт)|Лисянки]].
Рядок 22 ⟶ 25:
== Джерела ==
* ''A. Przyboś.'' Kalinowski Samuel Jerzy h. Kalinowa (zm. 1652) / [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХI/…, zeszyt …. — 638 s. — S. 466 {{ref-pl}}
== Посилання ==
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/ossolinscy03.html Оssolińscy (03)] {{ref-pl}}.
{{ukr-bio-stub}}
{{poland-bio-stub}}
{{Хмельниччина}}
[[Категорія:Хмельниччина]]
[[Категорія:Світські сенатори Речі Посполитої]]
[[Категорія:Калиновські герба Калинова]]
Рядок 42 ⟶ 47:
[[Категорія:Персоналії:Конотоп]]
[[Категорія:Персоналії:Лисянка]]
{{DEFAULTSORT:Каліновський, Самуель Єжи}}
| |||