Звукоряд: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
A1 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 15:
З розвитком європейської музики семиступеневі лади могли бути вибудовані від будь-якого із звуків будь-якого іншого ладу, що призвело в результаті до формування 12-ступеневого октавного звукоряду, що використовується в сучасній музичній практиці. В той же час продовжується використання лише 7 основних назв ступенів, тоді як для позначення інших 5 («додаткових») використовуються [[знаки альтерації]] — «[[дієз]]» і «[[бемоль]]»
В неєвропейських музичних традиціях використовуються звукоряду суттєво відмінні як за кількістю ступенів, так і інтервальною структурою. Наприклад, характерна для китайської музики [[пентатоніка]] містить лише п'ять ступенів, інтервали між якими складають тон - півтора тони. Натомість в індійській музиці відомі звукові системи, звукоряди яких налічують більше 20 ступенів
Європейській музиці XX століття характерні різноманітні експерименти, чимало з яких було спрямовано, зокрема, й на вихід за рамки традиційної 12-ступеневої системи шляхом використання штучних ладів в її межах (в цьому разі кількість ступенів зменшується), або шляхом використання [[мікроінтерваліка|мікроінтерваліки]] (в цьому разі кількість ступенів може бути збільшена). Широкі можливості для таких експериментів забезпечила поява [[Електромузичні інструменти|електромузичних інструментів]]. Так, наприклад в кінці 1950-х років в СРСР було сконструйовано електронний інструмент [[АНС]], розрахований на 72 ступені. Український вчений [[Когут Геннадій Олександрович|Геннадій Когут]] сконструював 17-ступеневий електроорґан, а згодом 29-, 53- і навіть 106-ступеневі інструменти. В США подібними експериментами займався [[Гаррі Парч]], розробник 43-ступеневого звукоряду, а також конструктор ударного інструменту Quadrangularis Reversum, настроєного відповідним чином.
=== Література ===
* {{МД}}
* Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст] : навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. Ц.
* Yamaguchi, Masaya. 2006. The Complete Thesaurus of Musical Scales, revised edition. New York: Masaya Music Services. ISBN 0-9676353-0-6.
* Холопов Ю.Н. Ступени и функции, или как правильно определять гармонию // Гармония: проблемы науки и методики. Вып. 1. Ростов-на-Дону: РГК, 2002, с. 106-121.
{{Музичний стрій}}
| |||