Малинський район: відмінності між версіями

| утворений = [[1938]]

| центр = м. [[Малин]]

[[28 жовтня]] [[1924]] року постановою ВУЦВК «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині»<ref>«Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині»&nbsp;// [[:s:Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині|Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянськогоселянського Уряду України за 1924 рік.&nbsp;— Харків: Друкарня УВО ім.&nbsp;М.&nbsp;Фрунзе, 1924.&nbsp;— с.&nbsp;890—891]]</ref>, відповідно до якої [[13 березня]] [[1925]] року постановою ВУЦВК і [[Рада Народних Комісарів УРСР|РНК УРСР]] «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною й Волинню» територія Малинського району була приєднана до [[Коростенська округа|Коростенської округи]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]<ref>«Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною й Волинню»&nbsp;// [http://irbis-nbuv.gov.ua/E_lib/00000331/1/ Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік.&nbsp;— Харків: Друкарня ПУ УВО ім.&nbsp;М.&nbsp;Фрунзе, 1925.&nbsp;— с.&nbsp;213-215]</ref><ref name="Mal_okrug"/>.

Після ліквідації губереньгуберній з [[15 червня]] 1925 року (постанова ВУЦВК «Про ліквідацію губереньгуберній і перехід на трьохступеневу систему управління» від [[3 червня]] 1925 року) та округ з [[15 вересня]] [[1930]] року район переходить у безпосереднє підпорядкування столичному центру&nbsp;— місту [[Харків|Харкову]]. Від [[4 травня]] [[1935]] року район знову в складі Коростенського округу [[Київська область|Київської області]]. [[22 вересня]] [[1937]] року за постановою [[ЦВК СРСР]] було відновлено систему адміністративного поділу [[область]]&nbsp;— [[район]], з Київської області виокремлена частина адміністративних районів, зокрема й Малинський, які було включено до складу новоствореної [[Житомирська область|Житомирської області]]<ref>[http://archive.zt.ua/files/docs/admin-podil.pdf «Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795–2006. Довідник. Офіційне видання».&nbsp;— Житомир, 2007.&nbsp;— стор.&nbsp;9-10]</ref>.