Лондон 1851 (шаховий турнір): відмінності між версіями

* Австро-Угорщини: [[Йоганн Левенталь]] і [[Йожеф Сен]]

* Росії: [[Петров Олександр Дмитрович|Олександр Петров]], [[Яніш Карл Андрійович|Карл Яніш]] та [[Шумов Ілля Степанович|Ілля Шумов]].

 

Організатори, вирішивши проводити турнір за кубковою системою, розраховували на участь 32 шахістів{{sfn|Нейштадт|1975|з = 130}}. Але брали участь лише 16, причому 10 з них представляли Великобританію{{sfn|Нейштадт|1975|з = 140}}. Ніяк не міг приїхати зайнятий державною діяльністю прусський дипломат високого рангу [[Тассіло фон Гейдебранд унд дер Лаза]]{{sfn|Нейштадт|1975|з = 131}} (його замінив [[Адольф Андерсен]], який свого часу зіграв з ним сім партій, виграв лише одну, а решту програв) {{sfn|Нейштадт|1975|з = 133}}. Відмовився від запрошення француз [[П'єр де Сент-Аман]]{{sfn|Нейштадт|1975|з = 140}}, який, з розгромним рахунком (+6-11=4) програвши [[1843]] року матч Стаунтону{{sfn|Нейштадт|1975|з = 116}}, рідко публічно сідав за дошку{{sfn|Нейштадт|1975|з = 120}}. Не зміг приїхати найсильніший російський шахіст [[Петров Олександр Дмитрович|Олександр Петров]], який служив в імператорському управлінні. Інший російський шахіст [[Ілля Шумов]] погодився, але так і не приїхав. Запізнився до початку турніру ще один представник Росії — [[Яніш Карл Андрійович|Карл Яніш]]. Обох замінили англійці Броуді та Е. Кеннеді. Оскільки за правилами кубкового турніру потрібен був ще один учасник, ним став шотландець Маклоу{{sfn|Нейштадт|1975|з = 140}}.

Турнір проходив в будівлі Сент-Джорджського шахового клубу на Кавендіш-сквер, будинок 6. Кожний з учасників сам оплачував свої витрати. Загальний призовий фонд становив 355 фунтів стерлінгів. Глядачі мали заплатити за вхід 5 фунтів<ref name="WallProfileAnderssen">{{cite web|url=http://www.geocities.com/siliconvalley/lab/7378/andersse.htm|author=Wall W.|title=Adolf Anderssen (1818-1879)|accessdate=2008-06-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/5kmBxP6w5|archivedate=2009-10-24|deadurl=yes}}</ref>.

 

 

== 1-й круг ==