Вікіпедія

Пропрієтарне програмне забезпечення: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
WTO-Ukraine (обговорення | внесок)
63 редагування
Немає опису редагування
Рядок 14:
}}</ref>. Отримавши або придбавши таке програмне забезпечення, користувач отримує обмежені права [[користування]] ним: може бути заборонено або закрито доступ до [[сирцевий код|коду]] (вивчення), внесення змін, тиражування, розповсюдження та перепродаж<ref name=zakon>{{cite web|title=Проект Закону про використання Відкритих і Вільних форм інтелектуальної власності, Відкритих форматів даних та Відкритого (Вільного) програмного забезпечення в державних установах і державному секторі економіки|date=2005-12-01|url=http://www.uafoss.org.ua/ua/topics/ley/free-software-ley/|accessdate=22 січня 2011|at=Стаття&nbsp;1. пп.8, 26|publisher=Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlRU8bj|archivedate=2013-06-25}}</ref>. Програмне забезпечення вважається '' власницьким'', якщо наявне хоча б одне з перелічених обмежень.
 
Найчастіше основним методом захисту майнових прав на власницьке ПЗ, поза ліцензійною угодою, власник обирає закриття [[сирцевий код|сирцевого коду]], захищаючи свій продукт від модифікації і вбудовуючи системи обмеження користування через [[авторизація|авторизацію]]. Таке програмне забезпечення називається ''закритим''. Проте, код власницького продукту може бути ій відкритим, але власник може обмежити права користувача умовами користувацької ліцензії.
 
''Власницьке програмне забезпечення'' та ''[[комерційне програмне забезпечення]]'' не є синонімами — власницьким може бути ій безплатне (тобто, некомерційне) програмне забезпечення<!-- <ref>{{cite web|author=Осипенко&nbsp;О.В.|title=Вільне програмне забезпечення|url=http://linux.org.ua/yabbfiles/Attachments/free-software-paper-var-02.pdf|page=2|accessdate=22 січня 2011|}}</ref> -->.
 
На противагу власницькому ПЗ існує [[вільне програмне забезпечення]], автори ій власники якого дозволяють вивчати, модифікувати ій поширювати свійзмінений продукт. Саме визначення власницького програмного забезпечення виникло в результаті діяльності громадського руху вільного програмного забезпечення (представленого [[Фонд вільного програмного забезпечення|Фондом вільного програмного забезпечення]] та іншими організаціями) і осмислення умов свободи користування програмами. Визначенням власницького програмного забезпечення є не невідповідність хоча б одній з базових умов вільного програмного забезпечення. Сама назва ''власницьке ПЗ'' підкреслює визначальне значення власника у способі використання ій можливостях розвитку цього програмного забезпечення.
 
== Історія ==
До кінця 1960-х комп'ютери — великі ій дорогі [[мейнфрейм]]и у спеціальних приміщеннях з кондиціонуванням — поставлялися радше на умовах [[лізинг]]у, ніж на основі продажу.<ref>{{Cite book
|author=Paul E.Ceruzzi
|title=A history of modern computing
Рядок 28:
|publisher=[[MIT Press]]
|isbn=0-262-53203-4
<!--|pages=445-->
|page=128
|quote=''Although IBM agreed to sell its machines as part of a Consent Decree effective January 1956, leasing continued to be its preferred way of doing business''
<!--|postscript={{inconsistent citations}}-->}}</ref><ref>{{cite web
| url = http://www.leasegenie.com/History_of_Leasing.html
| title = History of Leasing
Рядок 38:
| accessdate = 2010-11-12
| deadurl = 404
}}</ref>. Сервіс і все доступне програмне забезпечення звичайнодо 1969 року зазвичай постачалося виробником без окремої оплати до 1969 року. Як правило, сирцевийпрограм коднадавалися програмразом забезпечувався.з Користувачі,початковими якітекстами розвивалий програмне забезпеченнякористувачі, звичайно мали таку можливість без оплати. Покупці, що купляли дорогі мейнфрейми, не платили окремо зарозвивати програмне забезпечення.
 
У 1969 року [[IBM]] здійснила зміни в індустрії,: почавшипочала отримуватистягувати окрему платню за програмне забезпечення та сервіс для мейнфреймів,мейнфрейів таі припинила постачати сирцевітексти коди.програм<ref>{{cite web
| url = http://www-03.ibm.com/ibm/history/history/decade_1960.html
| title = http://www-03.ibm.com/ibm/history/history/decade_1960.html
Рядок 48:
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HdlSMLdP
| archivedate = 2013-06-25
}}</ref>.
 
Термін «власницьке програмне забезпечення» бувбуло введений і використовуєтьсязапроваджено [[Фонд вільного програмного забезпечення|Фондом вільного ПЗ]] для визначення програмного забезпечення, яке з позиції Фонду не є вільним або напіввільним.<ref name="fsfcats">
{{Cite web
| url = http://www.gnu.org/philosophy/categories.html
Рядок 70:
| archiveurl = http://www.webcitation.org/61FhZ0zkk
| archivedate = 2011-08-27
}}</ref>. Слова {{lang-en|proprietary software}} позначають програмне забезпечення, яке має власника, що здійснює контроль над цим програмним забезпеченням. Таким чином, цей термін може бути використанийвжитий дощодо всього програмного забезпечення, яка не перебуває у громадському використанні. Проте слово proprietary іноді використовується в рекламі як «володіння монопольними правами на що-небудь». Так і Фонд вільного програмного забезпечення використовує термін для виділення того, що власник є основним фактором, в контрасті з вільним ПЗ, де цим фактором є свобода комп'ютерних користувачів.
 
=== Напіввільне програмне забезпечення ===
Невільне ПЗ, яке дозволяє практично необмежене використання, поширення ій зміну (взокрема, тому числі зй поширенням змінених версій) в некомерційнихз некомерційною ціляхметою, Фонд вільного ПЗ раніше називав напіввільним.<ref name="fsfcats"/>. Як і [[Open Source Initiative]] і [[Debian]], Фонд вільного ПЗ вважав ці умови неприйнятними для вільного ПЗ, але відрізняв напіввільне ПЗ від власницького. «Власницьке ПЗ» і «напіввільне ПЗ» разом називалися «закритим». Пізніше FSF відмовився від поняття «напіввільного ПЗ», і почав використовувати термін «власницьке ПЗ» для всього невільного ПЗ.<ref name="fsfcats"/>.
 
== Правове регулювання ==
 
=== Правова охорона ===
Правова охорона комп’ютернихкомп'ютерних програм можлива за двома різними правовими режимами<ref>[http://iplaw.kiev.ua/?page_id=396 заРежим двомаохорони різнимипропрієтарного правовимицифрового режимамиконтенту]</ref>{{неавторитетне –джерело}}: режимом, що застосовується до літературних творів і режимом, що застосовується до патентів. У першому випадку програма ідентифікується за текстом коду, у другому -&nbsp;— за критеріями патентоспроможності, які застосовуються для винаходів (тобто потрібно довести «іноваційністьінноваційність», «оригінальність» та «неочевидність», а також можливість вирішення існуючої технічної проблеми ій комерційну придатність).
 
Правова охорона комп’ютернихкомп'ютерних програм засновується на положеннях сукупності міжнародних угод та конвенцій. Втім, майже всі вони у тій чи іншій спосіб (як то Паризька, Бернська, Римська конвенції і Вашингтонський договір). Втім, майже всі вони в той чи іншій спосіб<ref>{{cite journal|author=Чибісов
Д.М. |title=Правова природа Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної
власності (ТРІПС) / Д.М. Чибісов // |journal=Науковий вісник Ужгородського національного
університету. Серія «|series=Право». –|year= 2012. – Вип.|issue= 19. Т.|volume= 2. – С.|pages= 154-157 | url=http://iplaw.kiev.ua/?page_id=394 }}</ref>  інкорпоровані ув тексті Угодаугоди [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/981_018&#x20; [ТРІПС]],  щояка адмініструється [[Світова організація торгівлі|Світовою організацією торгівлі]]. Угода ТРІПС зазначає, що комп’ютернікомп'ютерні програми охороняються «подібно до охорони,  що надається літературним творам за Бернською конвенцією (1971)». ВтімУтім, на практиці все частіше використовуєтьсязастосовується другий режим охорони пропрієтарного цифрового контенту у вигляді патенту (ст. 27 ТРІПС) .
 
=== Правові обмеження ===
Правові обмеження для з'ясування статусу програмного забезпечення є визначальними. Вони містяться у ліцензіях на його використання.
 
Існує велика кількість різних бізнес-моделей , і компанії, що займаються розробкою власницького програмного забезпечення, складають власні ліцензійні угоди відповідно до них. Наприклад, доволі часто ліцензії на власницьке ПЗ містять такі заборони:
 
; Обмеження на комерційне використання
: Існує величезна кількістьбагато програмних продуктів, які дозволяють безплатне використання вз некомерційнихнекомерційною ціляхметою для приватних осіб, для медичних та навчальних закладів, для некомерційних організацій тощо, однак вони вимагають оплати в разі використання програмного продукту з метою отримання прибутку. Таке програмне забезпечення дуже популярне ій широко використовується, а за рахунок своєї безплатності має гарну технічну підтримку з боку фахівців, у яких відсутня необхідність додаткових витрат на навчання
; Обмеження на розповсюдження
: Цей вид обмежень супроводжує зазвичай великі програмні проекти, коли правовласник вимагає оплати за кожну копію програми. Забороняється відтворення та розповсюдження програми та окремих частин програмного забезпечення. Зазвичай з таким обмеженням використовуються програмні продукти, орієнтовані на вузький «професійний» сегмент ринку або у програмному забезпеченні, потрібному великому числу користувачів. Прикладом може служити пакет програм [[Adobe Creative Suite]] або операційна система [[Microsoft Windows]].
Рядок 99:
: дозволяється лише створення однієї резервної копії на випадок втрати, пошкодження чи непридатності придбаного примірника<ref name="disser1">Колісник Артем Семенович. Цивільно-правовий захист комп'ютерного програмного забезпечення : дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. — О., 2007. — 187арк. — Бібліогр.: арк. 149-179.</ref>;
; Обмеження на модифікацію
: Цей вид обмеження використовується як правило в програмних пакетах із закритим кодом і може забороняти або обмежувати будь-яку модифікацію програмного коду, дизасемблювати і декомпілювати, забороняється [[реверсний інженіринг]] і вивчення [[сирцевий код|коду програмного забезпечення]]. Деякі виробники дозволяють партнерам вивчати сирцевий код для ефективної побудови своїх [[застосунок|застосунків]] на його основі, але забороняють вносити зміни у свій код.
 
Правові засоби обмеження можуть включати в себе [[комерційна таємниця|комерційну таємницю]], [[авторське право]] і [[патент]]и.
Рядок 114:
}}</ref>.
 
Доступ до закритого коду зазвичай мають співробітники компанії-розробника, але можуть застосовуватися ій гнучкіші умови обмеження доступу, в яких надання сирцевого коду дозволено партнерам компанії, технічним аудиторам або іншим особам відповідно до політики компанії.
 
Закритість коду дозволяє власникові програмного забезпечення встановлювати інші технічно засоби захисту свого продукту, наприклад
* користувач має на початку пройти авторизацію, ввівши активаційний ключ;
* програмний продукт може бути прив'язаним до комп'ютера, зафіксувавши певні апаратні характеристики машини, або супроводжується апаратним ключем;
* функціонування програми може бути відстеженевідстежуватися через мережу інтернет;
* програма може мати обмеження користування ув часі, коли користування продуктом дозволяється за умови проплати за новий термін використання, або ж надається випробувальний час для користування.
 
== Особливості роботи з власницьким програмним забезпеченням ==
=== Власницькі формати файлів і протоколи ===
Часто власницьке програмне забезпечення зберігає свої дані у файлифайлах з власницькими форматами і обмінюється даними через власницькі протоколи, які контролюються виробником. Більшість власницьких форматів і протоколів є секретом і несумісні з іншим програмним забезпеченням. Їхнє використання може бути заборонене чи обмежене комерційною таємницею ій патентними правами.
 
=== Власницький програмний інтерфейс ===
Рядок 130:
 
Європейська комісія у своєму рішенні від 24 березня 2004 щодо бізнесової практики Microsoft,<ref>{{cite web|url=http://ec.europa.eu/comm/competition/antitrust/cases/decisions/37792/en.pdf|title=Commission Decision of 24.03.2004 relating to a proceeding under Article 82 of the EC Treaty (Case COMP/C-3/37.792 Microsoft)|date=2004-03-24|publisher=[[European Commission]]|format=PDF|accessdate=2009-06-17|deadurl=404}}</ref> послалася, у параграфі 463, на генерального менеджера Microsoft з розробок на [[C++]] Аарона Конторера (Aaron Contorer), який стверджував 21 лютого 1997 у внутрішньому листі Microsoft для [[Білл Ґейтс|Білла Ґейтса]]:
:Windows API настільки поширенепоширений, настільки глибокеглибокий і настільки функціональнефункціональний, що більшість незалежних виробників мають бути божевільними, щоб не використовуватизастосовувати його. І він настільки глибогоглибоко зануренийвбудований у сирцевий код багатьох Windows-застосунків, що переключитисяперехід на іншу операційну систему коштуватиме їм дуже дорого.
:The Windows API is so broad, so deep, and so functional that most ISVs would be crazy not to use it. And it is so deeply embedded in the source code of many Windows apps that there is a huge switching cost to using a different operating system instead.
 
Ранні версії iPhone SDK покривалися неопублікованою угодою. Ця угода забороняла незалежним виробникам обговорювати вміст інтерфейсів. Apple зупинила дію цієї угоди у жовтні 2008.<ref name="nda">{{cite web
| last = Wilson
| first = Ben
Рядок 144:
| archivedate = 2013-06-25
}}
</ref>.
 
=== Замикання на одному виробникові ===
Рядок 159:
 
=== Обмеження конкретними апаратними конфігураціями ===
Власницьке програмне забезпечення може також містити умови, що обмежує його використання лише на певному наборі [[апаратне забезпечення|апаратного забезпечення]]. Apple використовує таку ліцензійну модель для [[Mac OS X]], ця [[операційна система]] обмежена виключно апаратурою від Apple, і ліцензійно, і низкою конструктивних рішень. Така ліцензійна модель підтверджена Апеляційним судом США.<ref>{{cite web
| author = Apple wins key battle against Psystar over Mac clones
| title = Apple court victory over Pystar
Рядок 167:
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6HdlWp4mF
| archivedate = 2013-06-25
}}</ref>.
 
== Покинуте власниками програмне забезпечення ==
{{main|Abandonware}}
Власницьке програмне забезпечення, яке власник припинив продавати і яке використовується без дозволу, називається [[abandonware]], до нього може бути долучений [[сирцевий код]]. Деяке abandonware має сирцевий код, опублікований автором або власником у суспільне надбання, і тому воно стає вільним програмним забезпеченням і припиняєперестає бути власницьким.
 
Якщо власник програмного пакету припиняє існування, або вирішує припинити чи обмежити виробництво чиабо підтримку власницького програмного пакету, отримувачі та користувачі можуть втратити ресурс, якщо ув програмах найдутьсявиникнуть проблеми. Власник може втратити здатність покращити та підтримувати своє програмне забезпечення через бізнесові проблеми.<ref>{{cite web|url=http://www.linux.com/archive/feature/32277|title=What happens when a proprietary software company dies?|month=October|year=2003|publisher=NewsForge|accessdate=2007-03-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlXtqZ9|archivedate=2013-06-25}}</ref> Якщо не знайдеться інший виробник, який підтримуватиме пакет, то припинення підтримки і оновлень може спонукати користувача мігрувати або до конкуруючих систем з довшим циклом підтримки, або перейти на рішення, засновані на вільному програмному забезпеченні.<ref>{{cite web|url=http://informationweek.com/news/showArticle.jhtml;jsessionid=GL4O5EZFOXYJGQSNDLPSKH0CJUNN2JVN?articleID=196700071|title=Microsoft Turns Up The Heat On Windows 2000 Users|month=December|year=2006|publisher=InformationWeek|accessdate=2008-09-16|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdlZ1mB6|archivedate=2013-06-25}}</ref>
 
== Виноски ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пропрієтарне_програмне_забезпечення