Білогірський район (Хмельницька область): відмінності між версіями

| регіон =[[Хмельницька область]]

| код КОАТУУ =6820300000

| площа =776.3

| густота =35.8

=== Географія Білогірського району ===

Територія Білогірського району розташована в межах [[Північноподільська височина|Північно-Подільської височинної області]] та, незначною частиною, на [[Мале Полісся|Малому Поліссі]]. Більшу частину території займає [[Північноподільська височина|Горинь-Слуцька височина]], яка на крайній півночі району різким гористим уступом переходить в заболочену [[Острозька долина|Острозьку долину]], де розташовані землі сіл [[Мала Боровиця]], [[Долоччя]], [[Карпилівка (Білогірський район)|Карпилівка]]. Рельєф переважно хвилястий та горбистий, з глибокими ярами та балками. Долини окремих річок відзначаються широкими заболоченими рівнинами. В межах району присутні чітко виражені уступи та окремі горбогір'я з глибокими улоговинами. По лінії сіл [[Мала Боровиця]] — [[Зіньки]] — [[Переморівка]] Горинь-Слуцька височина поступово переходить в [[Кременецькі гори]]. В південній, правобережній по Горині, частині району височина дещо вирівнюється.

В районі є значні запаси [[крейда|крейди]], [[вапняк]]у, [[глина|глини]], [[торф]]у, будівельного піску, [[мергель|мергелів]]. Серед ґрунтів переважають [[чорнозем]]и, більшість з яких розорані. Місцями присутні дернові та лучні ґрунти.

 

У березні [[1923]] р. Ляхівці стають районним центром [[Шепетівська округа|Шепетівського прикордонного округу]]. Навесні [[1924]] р. в Ляховецькому районі було створено першу кредитну сільськогосподарську артіль «Червоний плугатар» із центром в селі [[Старики]]. Того ж року почала виходити газета «Соціалістичний фронт».

 

 

Напередодні [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в Ляховецькому районі проживало 41249 чол. Найтрагічнішу сторінку в історії краю відкрив напад [[Німеччина|Німеччини]] на [[СРСР]]. Вже [[5 липня]] [[1941]] р. Ляховецький район був окупований німецько-фашистськими військами. Восени [[1942]] р. на території Ляховецького району виникли загони [[УПА]], які перешкоджали німцям вивозити награбоване, нищили невеликі загони нацистських окупантів. У [[1943]] р. поблизу сіл [[Мокроволя]], [[В'язовець (Білогірський район)|В'язовець]], смт [[Ямпіль (Хмельницька область)|Ямпіль]] в результаті боїв між вояками УПА та окупантами загинуло понад 120 гітлерівців. Діяли також з'єднання радянських партизанів. Кінець окупації Білогірського (тоді Ляховецького) району настав із визволенням району підрозділами Червоної Армії. Процес визволення тривав з [[20 лютого]] [[1944]] р. (було визволено райцентр) по [[10 березня]] [[1944]] р. — визволено найвіддаленіші села району. Визволяли Ляховецький район від нацистських загарбників війська 6-ї [[армія|армії]] [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]] під командуванням [[Ватутін Микола Федорович|М. Ф. Ватутіна]] спільно з радянськими партизанами у січні-березні [[1944]] р. Остаточно Ляхівці були звільнені від нацистських окупантів військами 60-ї армії 1-го Українського фронту [[5 березня]] [[1944]] р.

== Пам'ятки ==

{{main|Пам'ятки історії Білогірського району (Хмельницька область)}}

 

== Джерела ==