Ян Димітр Соліковський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1:
[[Файл:Jan Dymitr Solikowski.png|міні|праворуч|200пкс|Ян Димітр Соліковський]] [[Файл:POL COA Bończa.svg|міні|ліворуч|100пкс|Герб Бонча]]
'''Ян Димітр Соліковський''' [[герб]]у Бонча (1539, [[Сєрадз]] — 27 червня 1603, Львів) — [[поляки|польський]] римо-католицький релігійний діяч, королівський секретар (з 1564 р.), письменник-публіцист. [[Львів]]ський латинський арцибіскуп з 1583 р.
Рядок 31 ⟶ 30:
Заборонив українцям дзвонити в церквах на православні свята. 3 січня 1584 р. напав на [[Успенська церква (Львів)|Успенську церкву]] Львова, вигнав з нього парафіян, зневажив священика, запечатав церкву; так хотів примусити [[Львівське братство]] святкувати новий [[Григоріанський календар|григоріянський календар]].<ref>''Крип'якевич І.'' Історичні проходи по Львові… С. 52</ref> Також з цією метою керував нападом на церкву [[Церква Богоявлення Господнього (Львів)|Богоявлення Господнього]] (тепер не існує) в 1584 році.<ref>Там же, С. 105</ref>
14 липня 1601 р. підписав заповіт, книги правничі, теологічні, філософські переказав братанку Войцеху, отримані від Анни Ягеллонки шати і начиння літургічне з 10 срібними талерами призначив для латинської катедри Львова, в якій фундував свій аніверсаж; зробив подарунки для львівських костелів та шпиталів Львова, колегіат в Ленчиці, Сандомирі, костелу в Сєрадзі. Був похований в [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинській катедрі]] Львова, в [[презбітерій|презбітерії]] існував «надгробок» з [[епітафія|епітафією]], де було вказано, що прожив 74<ref>так в ПСБ</ref> роки. За [[Несецький Каспер|Каспером Несецьким]], прожив 64 роки.<ref>[[Несецький Каспер|''Niesiecki Kasper.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/86/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci…]'' — T. 4.— S. 164 {{ref-pl}}</ref> «Надгробок» був зліва від головного вівтаря, усунутий під час реконструкції храму за архиєпископа [[Сєраковський Вацлав|Сєраковського Вацлава]]. Зараз на цьому місці таблиця з [[епітафія|епітафією]] Сєраковському.<ref>''[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]''. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925.— 276 s.— S. 81. {{ref-pl}}</ref>
== Примітки ==
Рядок 40 ⟶ 39:
* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' Pamiątki jazłowieckie. — Lwów: Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1862. — 230 s. {{ref-pl}}
* ''Kotarski Edmund, Kumor Bolesław.'' Solikowski Jan Dymitr herbu Bończa (1539–1603) // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Warszawa — Kraków, 2000. — t. XL/2, zeszyt 165. — S. 282–289.
* [[Несецький Каспер|''Niesiecki Kasper.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/85/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …]'' — T. 4 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— S.
{{Poland-bio-stub}}
{{DEFAULTSORT:с}}
[[Категорія:Львівські римо-католицькі єпископи|с]]
| |||