Вікіпедія

Турівське князівство: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
м правопис
Рядок 2:
'''Турівське''', або '''Турівсько-Пінське князівство''' — [[Русь|руське князівство]] Х-ХІV століть у складі [[Київська Русь|Київської Русі]] і [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Столиця князівства — місто [[Турів]].
 
Розміщене в центральній частині правобережного [[Полісся]]; північна, більша частина лежала на території, заселеній [[Дреговичі|дреговичами]], менша, південо-східна — [[Древляни|деревлянами]]. В наші часи більша частина території Турівського князівства знаходиться у складі [[Білорусь|Республіки Білорусь]], південні райони у складі [[Україна|України]]. В [[Етнографія|етнографічному]] плані територія князівства відноситьсяналежить до україно-білоруської етнічної межі.
 
== Історія ==
 
Праліси і багна забезпечували мешканців ''Турово-Пінського князівства'' від наїздів південихпівденних кочовиків. Основою прожитку було хліборобство, полювання, рибальство та бджільництво; через ''Турово-Пінське князівство'' проходили важливі торгові шляхи: водний і сухопутний з [[Київ|Києва]] до [[Польща|Польщі]] та сухопутний з Києва на [[Литва|Литву]] і до балтійських країн, що сприяло економічному і політичному піднесенню ''Турово-Пінського князівства'' (зокрема у стосунках з Польщею і Литвою).
 
На півдні й заході ''Турівське князівство'' межувало з [[Волинське князівство|Волинською]], на сході — з [[Київське князівство|Київською]], а на півночі — з [[Полоцьке князівство|Полоцькою]] землями.
Рядок 16:
У [[980]] першим київським намісником князівства став син Володимира [[Святополк Володимирович|Святополк]].
 
За правління другого сина Володимира [[Ярослав Мудрий|Ярослава]] у Турові посів його син [[Ізяслав Ярославович|Ізяслав]]. Коли у [[1078]] Ізяслава було вбито, ''Турівське князівство'' перейшло до молодшого сина Ізяслава Ярославовича,
[[Ярополк Ізяславич|Ярополка]], а згодом у [[1088]] році до другого сина [[Святополк Ізяславич|Святополка]], який княжив до [[1093]] року. На Любецькому з'їзді 1097 року Турівську землю було закріплено за нащадками [[Ізяслав Ярославович|Ізяслава]].
 
В [[1157]] [[Юрій Ярославич]], внук [[Святополк Ізяславич|Святополка]], зайняв Турів і відокремив Турово-Пінське князівство від Києва. Після смерті Юрія (1168), за його синів дійшло до поділу ''Турово-Пінського князівства'' на уділи з головним містом у Турові (Святополк), Дубровиці (Гліб) та Пінську (Ярополк). У пізніші часи дроблення території ''Турівського князівства'' продовжувалося.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Турівське_князівство