Привільне (Баштанський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600 |
м Нім. була. нац., replaced: фашист → нацист (2) за допомогою AWB |
||
Рядок 36:
'''Приві́льне''' — [[село]] в Україні, [[Баштанський район|Баштанському районі]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Населення становить 2659 осіб. Орган місцевого самоврядування — [[Привільненська сільська рада (Баштанський район)|Привільненська сільська рада]].
Розташоване на правому березі річки Інгул, за 15 км на північний захід від [[Баштанка|районного центру]].
== Історія села Привільне ==
Рядок 47:
В [[1830-ті|30-х роках XIX ст.]] село ввійшло до складу Бузького, а пізніше — Одеського уланського
полку. В [[1847]] р. тут проживало 2800 чоловік.
Першу приходську школу з чотирирічним терміном навчання відкрили в Привільному в [[1861]] р.
Рядок 53:
Станом на [[1886]] у селі, центрі [[Привільнянська волость|Привільнянської волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], мешкало 3529 особи, налічувалось 630 дворових господарств, існували православна церква, єдиновірська церква, земська станція, 10 лавок<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>. За 12 [[верста|верст]] — православна церква, лавка, 2 [[ярмарок|ярмарки]]: 9 травня та 16 грудня. За 15 верст — залізнична станція. За 20 верст — православна церква, постоялий двір.
Під час [[Революція 1905—1907|революції 1905–1907 рр.]] в Привільному відбувалися стихійні виступи селян. 22 грудня 1905 р. привільненська біднота брала участь в розгромі економії поміщика Бутовича в [[Кашперо-Миколаївка|Кашперо-Миколаївці]]. Наприкінці грудня викликані поміщиком карателі розправилися з учасниками виступів.
На початку [[XX ст.]] Привільне було досить великим селом – центром [[волость|волості]]. Протягом року в селі
Рядок 73:
В серпні [[1919]] р. Миколаїв захопили [[денікінці]]. На території волості почав діяти партизанський загін, яким командував В. В. Алейников. В середині вересня він приєднався до повсталих баштанців. В Привільному на короткий період була відновлена радянська влада. Після розгрому [[Баштанська республіка 1919|Баштанської республіки]] білогвардійці вчинили криваву розправу над повсталими. 14 листопада були схоплені і замучені Б. Е. Бутенко, Т. К. Бутенко, Р. А. Гончаренко, А. І. Сліпоконь, К. І. Федоров та ін. Сім'ї повстанців виганяли на вулицю, їх житла спалювали.
В кінці січня [[1920]] р. підрозділи 122-ї стрілецької бригади 41-ї дивізії Червоної Армії звільнили село від денікінців.
В травні 1920 р. був створений [[комсомол]]ьський осередок, першим секретарем якого став А. Я. Бєляєв. В тому ж році створений загін для придушення куркульських заколотів в районі [[Новий Буг|Нового Бугу]] і [[Богоявленськ]]а і розгрому загону [[Тютюнник Юрій Йосипович|Тютюнника]]. Влітку 1920 р. бійці цього загону були направлені на боротьбу проти [[Врангель|Врангеля]].
Рядок 89:
Центром культурно-освітньої роботи сталі хата-читальня і сільський клуб. При клубі організували драмгурток, а також секції: літературну, сільськогосподарську, медичну, радіоаматорів. Діяла сільська бібліотека.
Райком партії і райвиконком (Привільне стало центром району в 1923р.) надавали допомогу партійній організації села в її роботі. Партосередок налічував в своїх рядах 14 членів ВКП(б), його секретарем був І.Д.Діордіца.
До кінця 1928р. в Привільному налічувалося 15 сільськогосподарських артілей. На початку лютого 1930р. на основі дрібних сільгоспартілей були створено три колгоспи – ім. Карла Маркса, «Червона Україна» та ім. Сталіна. Вони об'єднували 65%. господарств.
Радянські органи розкуркулили 34 господарства, декілька куркульських сімей вислали з села. Велику допомогу привільненським колгоспникам надавали робітники-комуністи і комсомольці Чорноморського суднобудівного заводу. Шефи обладнали майстерні по ремонту сільгоспінвентарю.
Рядок 98:
В 1935р. тільки в сільськогосподарській артілі «Червона Україна» 25 людей закінчили курси ланкових. Однієї з перших за кермо трактора сіла А.І.Новіцька. Вже в 1935р. тут була організована жіноча тракторна бригада.
Масовим став стахановський рух, все більше з'являлося передовиків. Тракторист Привільненської МТС І.Г.Савенко і старший вівчар артілі ім. Карла Маркса Г.Ф.Петренко в 1939–1940рр. нагороджені малими срібними медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Учасниками виставки стали агротехнік колгоспу ім. Сталіна Ф.Е.Піддубний, що добився в 1938р. урожаю зернових в середньому 23,5 цнт. з гектара, і тваринницька бригада колгоспу ім. Карла Маркса, що отримала в 1939р. від кожних 100 вівцематок по 149 ягнят. Самовіддано працював колектив створеної в 1938р. Привільненської автоколони. Шофери С.І.Богомаз, Н.Л.Бесчасний, Ф.О.Цибра удвічі перевиконували денні норми, економили пальне. Частина трудівників Привільного працювала на промислових підприємствах. До війни в Привільному діяли маслозавод, дві маслоробні, пункт по переробці помідорів, три вітряні млини. В 1941р. в 10 парторганізаціях Привільного налічувалося 92 члени партії і 22 кандидати в члени В 1939р. за успішний розвиток сільського господарства секретар Привільненського райкому партії А.В.Мазур нагороджений орденом Леніна. Він був делегатом XVIII з'їзду ВКП(б).
В побут населення входили електрика, радіо, кіно, телефон. Поліпшувалося медичне обслуговування. При лікарні на 50 ліжок функціонували дитяча і жіноча консультації, працювала дитяча молочна кухня. Медичну допомогу населенню надавали п'ять лікарів і шість чоловік з середньою медичною освітою. Діяла ветеринарна лікарня. Кожний колгосп мав дитячі ясла.
В 1935р. семирічну школу перевели в середню, дві початкові – в семирічну. Була також початкова школа. Хлопці охоче відвідували будинок піонерів. В Привільному працювала професійна школа по підготовці агрономів. В 1932р. був відкритий агротехнікум, при якому діяв робфак. В районному і трьох колгоспних клубах були створені різні гуртки художньої самодіяльності. В селі було сім бібліотек – районна, три колгоспні і стільки ж шкільних, книжковий фонд яких становила близько 12 тис. екземплярів. Їх відвідували понад 2 тис. читачів. З 1935р. видавалася районна газета «Привільнянська правда».
З перших днів [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] привільненці віддавали всі сили для захисту Батьківщини. З наближенням ворога був створений загін народного ополчення. Жителі села брали участь в будівництві оборонних споруд, рили траншеї, протитанкові рови. До початку
12 серпня 1941р. німецько-
12 березня 1944р. частини 3-го Українського фронту звільнили Привільне від гітлерівських загарбників. Першими увійшли до села бійці 138-го гвардійського полку 48-ї гвардійської стрілецької дивізії 46-ї армії. При звільненні села загинуло 59 солдатів і офіцерів Червоної Армії. Поховані вони в братській могилі, на якій встановлений пам'ятник.
Рядок 117:
В Привільному працював консервний цех Баштанської харчосмакової фабрики. Різноманітну продукцію випускав маслозавод. В 1972р. він переведений в райцентр.
В живописному місці на березі Інгулу щоліта працює [[Дитячий табір|дитячий районний табір відпочинку]] «Веселка». В селі є будинок культури із залом для глядачів на 600 місць. Діяла бібліотека, що мала філії в різних кінцях села, її книжковий фонд становив близько 75 тис. екземплярів. В 1975р. в дні святкування 30-річчя Перемоги над
Уродженцями Привільного є доктор медичних наук І. М. Дубогрій, кандидати історичних наук І. Т. Кулик, М. С. Каратєєва, С.М.Білівненко, кандидат біологічних наук А. Н. Федоров.
Рядок 128:
{{reflist}}
{{Ukraine-geo-stub}}▼
{{Баштанський район}}
[[Категорія:Села Миколаївської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1673]]
▲{{Ukraine-geo-stub}}
| |||