Осіріс: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Генеалогія: правопис |
Відновив текст після вандалізму, правопис |
||
Рядок 8:
== Генеалогія ==
Згідно зі згадками в давньоєгипетських текстах і розповідями [[Плутарх]]а, Осіріс був старшим сином бога землі [[Геб]]а і богині неба Нут, братом і чоловіком [[Ісіда|Ісіди]], братом [[Нефтида|Нефтіди]], [[Сет (міфологія)|Сета]], батьком [[Гор (міфологія)|Гора]] та [[Анубіс]]а. Він був четвертим з богів, що царювали на землі в найперші часи, успадкувавши владу прадіда [[Ра]], діда Шуі, батька [[Геб]]а. Усипальниця Осіріса перебувала в [[Абідос (Єгипет)|Абідосі]].
== Міф і атрибути ==
Царюючи в Єгипті, Осіріс навчив людей землеробству, садівництву й виноробству, але був убитий своїм братом, богом Сетом, який бажав правити замість нього. Дружина Осіріса, його сестра Ісіда, знайшла його труп і стала голосити разом зі своєю сестрою Нефтидою. Ра, зглянувшись, посилає шакалоголового бога [[Анубіс]]а, який зібрав розсипані (а за іншим варіантом - розрубані Сетом) частини Осіріса, забальзамував тіло і запеленав його. Ісіда виліпила [[фалос]] з [[глина|глини]] (єдиною частиною тіла Осіріса, яку Ісіда так і не змогла знайти, був фалос: його з'їли риби), освятила його і приростила до зібраного тіла Осіріса. Перетворившись на самицю шуліки - птицю Хат, Ісіда розпластала крила по [[мумія|мумії]] Осіріса, вимовила чарівні слова і завагітніла. Гор був зачатий і народжений для того, щоб виступити природним месником за смерть батька. У той же час він вважає себе і єдиним законним спадкоємцем останнього.
Після тривалої сутички Гора визнано спадкоємцем Осіріса і він отримує царство. Він воскрешає Осіріса, давши йому проковтнути своє око. Однак Осіріс не повертається на землю, а залишається царем мертвих, надаючи Гору правити царством живих.
Поєднавши в собі в різні часи, за різних причин, культи царя, бога, що вмирає та воскресає, міф про Осіріса ввібрав у себе релігійні уявлення низки послідовних етапів розвитку єгипетського суспільства.
Корінням ж своїми міф про Осіріса сягає глибин родового суспільства, з уявлень і обрядів якого розвиваються згодом, у зв'язку зі зміною суспільних відносин у Єгипті, і найхарактерніші риси культу Осіріса: культ царя і культ бога продуктивних сил природи. Риси культу бога продуктивних сил природи проступають у міфі Осіріса дуже ясно.
[[Файл: Egypte louvre 049 stele.jpg | thumb | 265px | Настінний розпис з Осірісом]]
Корона, яку носить Осіріс, зроблена зі стебел папірусу, його священна лодія також зроблена з цієї рослини, і його символ джед складається з вставлених одна в одну декількох зв'язок тростини. Також Осіріса зображали з тією чи іншою рослиною: у ставку перед його палацом росте або лотос, або ряд дерев і виноградна лоза, під якими сидить Осіріс, іноді його самого обвивають виноградні лози.
Так само і гробниця Осіріса не зображується без зелені: то поряд з нею росте дерево, на якому сидить душа Осіріса у вигляді [[фенікс]]а; то дерево проросло через гробницю, обвивши її своїми гілками і корінням; то з самої гробниці ростуть чотири дерева.
== Осіріс і Анубіс ==
| |||