Молдовани в Україні: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Мова: все є в статті Молдовська мова в Україні, тут зайве
Немає опису редагування
Рядок 2:
== Історія ==
[[Файл:Moldovans1926.PNG|міні|праворуч|350пкс|Розселення молдаван в УРСР за переписом 1926 р.]]
МасовеПочаток пересе­ленняпоселення молдаван на українськіукраїнськи земліземлях, зокрема на [[Лівобережна Україна|ЛівобережнуЛівобережній НаддністрянщинуНаддністрянщині]] та північній [[Буковина|Буковину]], було викликановикликаний репресіями турецьких завойовників і посиленням експлуатації з боку власних господарів, припа­даєдав на 16 ст. У 17-18 ст. молдавські поселення почали виник­лиати на [[Правобережжя|Правобережжі]], у межиріччі [[Дністер|Дністра]] і [[Південний Буг|Південного Бугу]], в [[Бессарабія|Бессарабії]], з освоєнням південних земель — у [[Новоросія|Новоросії]]. Осн. тер. розселення молдаван була Бессарабія, особливо після її приєднання до Росії. На поч. 19 ст. молдавани становили понад 60 % населення Бессарабії. У кін. 19 ст. частка молдавського населення в Україні — 0,8 % (187 тис. осіб).
 
Після указу 1751 р. про прийняття до російського підданства сербів на військову службу у на південних кордонах Російської імперії, почалося переселення православних вихідців з Османської імперії, зокрема молдаван з турецької Молдавії, на малозаселене степове Причорномор'ю, майбутню територію [[Херсонська губернія|Херсонської]] та [[Катеринославська губернія|Катеринославської]] губерній. У 1754 р. на території так званої Нової Сербії (північ майбутньої Херсонщини) поселилося 2997 молдаван, які становили 78% від загальної кількості переселенців. За переписом населення 1764 р. на території майбутньої Херсонської губернії налічувалося 5,4 тис. молдаван чоловічої статі (14,3% населення), вони були другою за чисельністю етнічною групою після українців (67,9%). На території майбутньої Катеринославської губернії у 1763 р. налічувалося 825 молдаван (2,74%).
 
З 1763 р. по 1784 р. молдавське населення Причорномор'я збільшилося на 192%, з 6227 до 18196 осіб чоловічої статі. Молдавани проживали у великих поселеннях створеного у 1769 р. [[Молдавський_гусарський_полк|Молдавського полку]], які залишалися переважно молдавськими і у другій половині 19 ст.
* 1-а рота — Павлівський шанець (згодом — посад [[Павлівськ]], Ново-Павлівськ; сучасна [[Новоукраїнка (місто)|Новоукраїнка]])
* 2-а рота — Виська ([[Велика Виска]])
* 3-а рота — [[Піщаний Брід (Добровеличківський район)]]
* 4-а рота — [[Чорний Ташлик]]
* 5-а рота — [[Тернівка (Новоархангельський район)]]
* 6-а рота — [[Інгульський шанець]] (Лемківська, містечко [[Інгульськ]]; сучасне)
* 7-а рота — [[Добрянка (Вільшанський район)]]
* 8-а рота — [[Синюхин Брід]]
* 9-а рота — [[Липняжка]] ([[Красна Слобідка]])
* 10-а рота — [[Плетений Ташлик]]
* 11-а рота — [[Лиса Гора]]
* 12-а рота — [[Глодоси|Сухий Ташлик]] (також — Глодоси)
* 13-а рота — [[Тишківка (Добровеличківський район)]]
* 14-а рота — [[Грузьке (Кіровоградський район)]]
* 15-а рота — [[Вільшанка (смт)|Вільшанка]], або Маслов
* 16-а рота — [[Катерининський шанець]], або Мігійськ (сучасний [[Ольвіополь]])
 
На сході, на землях майбутніх Бахмутського і Слов'яносербського повітів (т.зв. [[Слов'яносербія]]) молдавське населення зросло з 825 до 6032 осіб чоловічої статі, а їх питома вага у населенні - з 2,7% до 5,4%. Вони мешкали у 16 населених пунктах (шанцях) Слов'яносербії, але становили більшість лише у 9:<ref>Кабузан В.М - [http://books.google.com.ua/books/about/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81.html?id=qFUPAAAAMAAJ&redir_esc=y Народонаселение Бессарабской области и левобережных районов Приднестровья, конец XVIII-первая половина XIX в]</ref>
* 2-а рота&nbsp;— Вергунське (Вергунка, зараз - частина [[Луганськ]]а),
* 3-а рота&nbsp;— Верхнє Біленьке (Верхнє, зараз у складі [[Лисичанськ]]а),
* 5-а рота&nbsp;— [[Привілля|Асесорське (Привільне)]] (зараз у складі Лисичанської міськради)
* 6-а рота&nbsp;— [[Кримське_(Новоайдарський_район)|Кримська Яма (Кримське)]],
* 8-а рота&nbsp;— [[Слов'яносербськ|Підгірне]] (згодом тут побудували місто, яке в 1784-1817 рр. носило назву Донецьк, а потім було перейменоване в [[Слов'яносербськ]]),
* 9-а рота&nbsp;— [[Жовте (Слов'яносербський район)|Жовтий Яр (Жовте)]],
* 10-а рота&nbsp;— [[Кам’янобрідський район (Луганськ)|Кам'яний Брід]] (зараз у складі Луганська)
* 12-а рота&nbsp;— [[Хороше (Слов'яносербський район)|Хороший Яр (Хороше)]],
* 14-а рота&nbsp;— [[Троїцьке (смт)|Троїцьке]].
 
== Чисельність ==