Протерозойський еон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
'''Протерозой''' або '''Протерозойський еон'''  ({{lang-ru|протерозойская эра, протерозой}}, {{lang-en|Proterozoic, Proterozoic era, Agnotozoic, Agnotozoic era}}; {{lang-de|Proterozoikum n, Erdfrühzeit f}})— геологічний [[еон (геологія)|еон]], що представляє період до розповсюдження складного життя по Землі.
 
== Походження назви ==
ПРОТЕРОЗОЙСЬКА ЕРА – верхній з двох найбільших підрозділів докембрію. П. – еонотема (еон), підрозділ загальної стратиграфічної шкали. П. настав бл. 2500–2700 млн р. тому, тривав понад 2100 млн років. Під час П. відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов’язані процеси магматизму і метаморфізму. Органічний світ П. бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей. Між-народна підкомісія з стратиграфії докембрію рекомендує хронометричну шкалу з виділенням раннього (2500–1600 млн років), середнього (1600–900 млн років) і пізнього (900–570 млн років) П. У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній П. з розчленуванням останнього на рифей та венд. Серед корисних копалин П. гол. місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади ева-поритів.
 
Назва <tt>археозой</tt>, введена амер. природознавцем Дж. Дана, рівнозначна назві <tt>[[протерозойська ера]] і [[протерозойська група|група]], [[протерозой]]</tt>.
 
'''Археозо́йська е́ра і гру́па''', <tt>археозон</tt> ({{lang-el|αρχαιος}}&nbsp;— ''стародавній'', {{lang-el2|ζωος}}&nbsp;— '' жива істота'')&nbsp;— в [[історія Землі|історії Землі]] друга ера (<tt>ера найдавнішого життя</tt>), що настала після [[архейська ера|архейської]].
Рядок 8 ⟶ 10:
Археозойська ера і група '''характеризується''' появою перших [[осадові породи|осадових порід]], виникненням перших організмів і їх розвитком до ступеня [[водорості|водоростей]], [[черви|червів]] і [[молюски|молюсків]].
 
==Загальна характеристика==
== Походження назви ==
 
ПРОТЕРОЗОЙСЬКА ЕРА – верхній з двох найбільших підрозділів докембрію. П. – еонотема (еон), підрозділ загальної стратиграфічної шкали. П. настав бл. 2500–2700 млн р. тому, тривав понад 2100 млн років. Під час П. відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов’язані процеси магматизму і метаморфізму. Органічний світ П. бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей. Між-народна підкомісія з стратиграфії докембрію рекомендує хронометричну шкалу з виділенням раннього (2500–1600 млн років), середнього (1600–900 млн років) і пізнього (900–570 млн років) П. У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній П. з розчленуванням останнього на рифей та венд. Серед корисних копалин П. гол. місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади ева-поритів.
Назва <tt>археозой</tt>, введена амер. природознавцем Дж. Дана, рівнозначна назві <tt>[[протерозойська ера]] і [[протерозойська група|група]], [[протерозой]]</tt>.
 
Міжнародна підкомісія з стратиграфії докембрію рекомендує хронометричну шкалу з виділенням раннього (2500–1600 млн років), середнього (1600–900 млн років) і пізнього (900–570 млн років) П. У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній П. з розчленуванням останнього на [[рифей]] та [[венд]].
 
Серед корисних копалин П. гол. місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади евапоритів.
== Література ==
 
==Див. також==
== Література ==
*{{МГЕ}}
* {{УРЕ}}
{{geol-stub}}