Фортеця Ізмаїл: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 35:
 
==Подальша історія==
[[File:Izmail Fortress 02.jpg|thumb|200px|Брама гарнізонного кладовища]]
Відповідно до умов [[Паризький мир 1856|Паризького мирного договору 1856]] фортецю Ізмаїл було роззброєно, а мури підірвано. Наприкінці [[XIX сторіччя]] внаслідок розвитку далекобійної [[артилерія|артилерії]] колишня фортеця остаточно втратила своє оборонне значення. З 1858 року фортеця належить до [[Об'єднане князівство Волощини і Молдови|об'єднаного князівства Волощини і Молдови]].
 
Наступним разом російські війська увійшли до фортеці 13 квітня 1877 року, коли фортеця в кінець втратила своє військове значення. Незадовго після цього на місці бастіону "Кавальєр" було створено Російське військове гарнізонне кладовище. У 1918 році Ізмаїл увійшов до складу [[Королівство РумуніїРумунія|Румунії]]. Територія фортеці була відведена під кладовище, а на місці Російського військового кладовища у 1930 році був зведений меморіал у вигляді усіченої піраміди заввишки 14 м, із бронзовим орлом на верхівці (архітектор Ф. Рутта). Всередині знаходилися рештки 421 російських військових. Всередині були таблички із іменами похованих. Неподалік від меморіалу був зведений дерев'яний різьблений хрест "Трійця".
 
У 1940 році [[Бессарабія]] потрапила до складу СРСР. Хрест "Трійця" був зруйнований, кладовище закрите. У період з 1941 по 1944 роки тут ховають румунських і німецьких військових. Після приходу радянських військ кладовище руйнується, хрести були знищені. Руїни меморіалу проіснували до 1970-х років.