Еріх Гюккель: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Piramidion перейменував сторінку з Еріх Хюккель на Еріх Гюккель: За результатами обговорення на ВП:ПС
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Ana|Еріх Гюккель}}
{{Науковець
| ім'я = Еріх Арманд Артур Йозеф ХюккельГюккель
| ім'я_мовою_оригіналу =Erich Armand Arthur Joseph Hückel
| зображення = Hueckel.jpg
Рядок 17 ⟶ 16:
| Alma Mater = [[Геттінгенський університет]]
| Посада =
| відомий завдяки = основоположних [[квантова хімія|квантової хімії]], співавтор [[теорія Дебая — ХюккеляГюккеля|теорії сильних електролітів]]
| звання =
| ступінь =
Рядок 39 ⟶ 38:
| особиста_сторінка =
}}
'''Еріх Арманд Артур Йозеф ХюккельГюккель''' ({{lang-de|Erich Armand Arthur Joseph Hückel}}) (9 серпня 1896, [[Берлін]] — 16 лютого 1980, [[Марбург]]) — німецький фізик і хімік, один з основоположників [[квантова хімія|квантової хімії]], творець теорії сильних електролітів (спільно з [[Петер Дебай|П. Дебаєм]]).
 
== Біографія ==
Рядок 46 ⟶ 45:
Був членом [[Леопольдіна|Німецької академії природознавців «Леопольдіна»]] (1966), Лондонського королівського товариства. Нагороджений Премією імені О. Гана (1965).
 
Еріх ХюккельГюккель був одружений з Анною-Марією Зігмонді, дочкою нобелівського лауреата [[Ріхард Зігмонді|Ріхарда Зігмонді]].
 
== Наукова робота ==
У 1922 році ХрюккельГюккель спільно з [[Макс Борн|Максом Боном]] виконав дослідження обертально-коливних спектрів багатоатомних молекул. У 1923–1925 роках спільно з [[Петер Дебай|Петером Дебаєм]] розробив теорію розчинів сильних електролітів ([[Теорія Дебая — ХюккеляГюккеля|теорія Дебая — ХюккеляГюккеля]]). Властивості розбавлених розчинів сильних електролітів в розчинниках з високою діелектричною проникністю були кількісно витлумачені ними на основі припущення про повну дисоціацію електролітів при врахуванні електростатичної взаємодії між зарядженими частинками.
 
ХрюккельГюккель активно займався застосуванням законів квантової механіки до вирішення хімічних проблем, зокрема обчисленням хвильових функцій й енергій зв'язків в органічних сполуках. Розробляв квантову теорію подвійних зв'язків (1930). На початку 1930-х ХрюккельГюккель опублікував низку робіт, в яких запропонував пояснення стійкості ароматичних сполук на основі методу молекулярних орбіталей. Згідно з ХрюккелемГюккелем, плоскі моноциклічні спряжені системи з числом π-електронів 4n+2 будуть ароматичними, а такі ж системи з числом електронів 4n — антиароматичними. [[Ароматичність|Правило ХюккеляГюккеля]] застосовне як до заряджених, так і до нейтральних систем; воно пояснює стійкість циклопедантієнил- аніона і передбачає стійкість циклогептатрієніл-катіона.
 
== Джерела ==