Війт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Війт (значення)}}
[[Файл:3 Палагичі 1867. Війт Микола.jpg|thumb|Війт Микола (1867)]]
'''Війт''' або '''Войт''' ({{lang-de|Vogt}}, {{lang-pl|Wójt, Woyt|}}, {{lang-la|advocatus}}) — у середньовічній [[Німеччина|Німеччині]], а також [[місто|містах]] Речі Посполитої ([[Польща|Польщі]], України, [[Велике князівство Литовське|Литви]] й [[Білорусія|Білорусі]]), заснованих на [[Магдебурзьке право|магдебурзькому праві]], у [[15 століття|15]]—[[18 століття]]х, обраний (здебільшого серед [[Шляхта|шляхетних]] осіб) очільник [[магістрат]]у, керівник місцевого самоврядування (міського чи сільського управління)<ref>Василь Яременко, Оксана Сліпушко (укладачі)). Тлумачний словник української мови.— К.— Аконіт, 2000.— том 1 (А-Є).— С. 472. ISBN 966-7173-02-X </ref>. За твердженням [[Зубрицький Денис Іванович|Дениса Зубрицького]] — голова [[суд]]у в [[Львів|Львові]].<ref>[[Зубрицький Денис Іванович|Denys Zubryćkyj]]. [http://polona.pl/item/487388/15/ Kronika miasta Lwowa].— Lwów: w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844.— 492 s.— S. 21. {{ref-pl}}</ref>
Посада війта спочатку була спадковою, але з часом стала виборною. За свою службу війт брав частину [[податок|податків]] і судових оплат. Він міг свій уряд відступити або продати. Подекуди саме місто відкуплювало війтівство, і тоді війт був виборним.
| |||