Малиновський Михайло Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{othernames|Малиновський{{!}}Малиновський}}
{{Особа
| ім'я = Малиновський Михайло (Михаїл) Іванович
| оригінал імені =
| зображення = Malynovs'ky M..jpg
Рядок 14:
| нагороди =
}}
'''Малиновський Михайло''' ('''Михаїл'''<ref>''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів: Світ, 1996.&nbsp;— 448 с.— С. 166. ISBN 5-7773-0359-5</ref>) '''Іванович''' гербу [[Побуг]]<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 156</ref> ([[криптонім]] М. М.); (* 20 листопада 1812, [[Новосілка (Підгаєцький район)|Новосілка]]&nbsp;— нині [[Підгаєцький район]]&nbsp;— † 25 лютого 1894, Львів)&nbsp;— руський церковний та громадсько-політичний діяч, [[УГКЦ|греко-католицький]] [[публіцист]], [[історик]]. Один із засновників [[Головна Руська Рада|Головної Руської Ради]], [[Театр Української Бесіди|театру]] товариства [[Українська Бесіда|«Руська бесіда»]].<ref>[http://zbruc.eu/node/20590 Ігор Мельник. Театр «Руської бесіди»]</ref> З середини 1860-х [[москвофіл]].
 
== Біографія ==
Рядок 22:
 
Контактував з інтелектуальними та громадськими діячами, зокрема із [[Єрней Копітар|Єрнеєм Копітаром]], [[Міклошич Франьо|Франьо Міклошичем]], А. Тайнером.
 
<br/>Засуджував намагання замінити [[кирилиця|кириличний]] шрифт на латинський для українців Галичини. Згодом був львівським [[канонік]]ом.
 
В 1861-66 (від округу [[Бучач]]&nbsp;— [[Монастириська]]<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 104</ref>), 1869 ([[віриліст]] під час сесії замість померлого митрополита Спиридона Литвиновича<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 105</ref>) роках&nbsp;— посол [[Галицький сейм|Галицького сейму]]. 1863 року входив до складу комісії по укладенню україномовних підручників для місцевих гімназій.
Рядок 30 ⟶ 31:
Від середини 1860-х років перейшов на позиції [[москвофіл]]ьства.
 
В 1869-70 роках&nbsp;— [[адміністратор]] Львівської архиєпархії, з 1873 року архидиякон, голова (канцлер) митрополичої консисторії. Генеральний [[вікарій]], секретар [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|митрополита]] [[Йосиф (Сембратович)|Йосифа Сембратовича]]. В очах сучасників символізував собою табір «святоюрців». 1882 року через судовий процес проти провідників москвофільства подав у відставку.<ref name="ЧІ7">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 157</ref>
 
Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]].