Малиновський Михайло Іванович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{othernames|Малиновський{{!}}Малиновський}}
{{Особа
| ім'я = Малиновський Михайло (Михаїл) Іванович
| оригінал імені =
| зображення = Malynovs'ky M..jpg
Рядок 14:
| нагороди =
}}
'''Малиновський Михайло''' ('''Михаїл'''<ref>''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с.— С. 166. ISBN 5-7773-0359-5</ref>) '''Іванович''' гербу [[Побуг]]<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 156</ref> ([[криптонім]] М. М.
== Біографія ==
Рядок 22:
Контактував з інтелектуальними та громадськими діячами, зокрема із [[Єрней Копітар|Єрнеєм Копітаром]], [[Міклошич Франьо|Франьо Міклошичем]], А. Тайнером.
В 1861-66 (від округу [[Бучач]] — [[Монастириська]]<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 104</ref>), 1869 ([[віриліст]] під час сесії замість померлого митрополита Спиридона Литвиновича<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 105</ref>) роках — посол [[Галицький сейм|Галицького сейму]]. 1863 року входив до складу комісії по укладенню україномовних підручників для місцевих гімназій.
Рядок 30 ⟶ 31:
Від середини 1860-х років перейшов на позиції [[москвофіл]]ьства.
В 1869-70 роках — [[адміністратор]] Львівської архиєпархії, з 1873 року архидиякон, голова (канцлер) митрополичої консисторії. Генеральний [[вікарій]], секретар [[Предстоятелі Української греко-католицької церкви|митрополита]] [[Йосиф (Сембратович)|Йосифа Сембратовича]]. В очах сучасників символізував собою табір «святоюрців». 1882 року через судовий процес проти провідників москвофільства подав у відставку.<ref name="ЧІ7">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму… С. 157</ref>
Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]].
|