Сейсмостійкість: відмінності між версіями

'''Сейсмостійкість''' або '''сейсмічна пристосованість''' ([[wikiversity:seismic fitness|seismic fitness]]) &nbsp;— характеристика [[будівля|будівель]] та [[споруда|споруд]], що описує ступінь їх стійкості перед [[землетрус]]ами в межах допустимого ризику.<ref>[[wikibooks:Seismic fitness|Сейсмічна пристосованість (анг.)]]</ref> Вона є важливим параметром в [[Антисейсмічне будівництво|антисейсмічному будівництві]], галузі громадянського [[будівельна справа|будівництва]], яка вивчає поведінку будівель та споруд під впливом [[Сейсмічне навантаження|сейсмічного навантаження]].<ref>Valentin Shustov (2012), "Seismic fitness: on some features of earthquake engineering, " http://nees.org/resources/4469/download/Seismic_fitness.pdf.</ref><ref>Valentin Shustov (2012), "Introduction to seismic fitness, " http://nees.org/resources/4450.</ref>

[[Файл:ExteiorShearTruss.jpg|thumb|220px|left|Антисейсмічна сталева ферма спального корпусу [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Університету Берклі]].]]Поняття '''сейсмостійкість''' спочатку асоціювалося з достатньо міцною спорудою, з потужним [[сталь|сталевим]] [[каркас]]ом або [[стіна]]ми, здатними вистояти розрахунковий [[землетрус]] без повного руйнування і з мінімальними людськими жертвами. Прикладом такої споруди може бути зображений поруч спальний корпус [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Університету Берклі]], посилений зовнішньою антисейсмічною сталевою фермою.

[[FileФайл:Karl_Brullov_-_The_Last_Day_of_Pompeii_-_Google_Art_Project.jpg|thumb|578 × 400 px|Останній день [[Помпеї]], Картина [[Брюллов Карл Павлович|Карла Брюллова]].]]Більшість будівельників у давнину вважали землетруси проявами гніву надприродних сил, і тому сама думка про те, що від них можна захиститися, здавалася блюзнірською.

У місцевостях, де землетруси траплялися особливо часто (наприклад, [[Японія]]), захисту від сейсмічних явищ досягали шляхом максимального полегшення будівель, використання замість [[Камінь|каміння]] таких матеріалів, як [[деревина]] та [[Бамбукові|бамбук]], а також легких ширм замість капітальних [[Стіна|стін]]. Першими будівельниками, які звернули особливу увагу на сейсмостійкість капітальних будівель, були [[Інки]].

* надзвичайно ретельне та щільне (між блоками не можна просунути й лезо ножа) припасовування кам'яних блоків (часто неправильної форми і дуже різних розмірів) один до одного без використання будівельних розчинів

* нахилені всередину стіни зі скругленими кутами

Завдяки цим особливостям кладка інків не мала резонансних частот та точок концентрації напружень, володіючи додатковою міцністю [[склепіння]]. При землетрусах невеликої та середньої сили така кладка залишалася практично нерухомою, а при сильних&nbsp; &nbsp;— камені «танцювали» на своїх місцях, не втрачаючи взаємного розташування і при закінченні землетрусу поверталися на свої місця. Від падіння солом'яного даху мешканців міст інків охороняв тканий [[тент]], що перекривав стелю.

Однак, не слід нав'язувати будівлі непосильне завдання &nbsp;— чинити опір нищівному землетрусу. Краще наділити цю будівлю, за допомогою [[Сейсмічна ізоляція|сейсмічної ізоляції]] (base isolation), здатністю ніби ширяти над землею, що трясеться. ''Сейсмічні ізолятори'' вважаються найбільш ефективною технологією в [[Антисейсмічне будівництво|антисейсмічному будівництві]].

{{clear}}

== Див. також ==

== Примітки ==