Медобори (заповідник): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600 |
вікіфікація |
||
Рядок 45:
Клімат території заповідника характеризується м'якою зимою (середня температура січня −3 °C) і помірно теплим літом (середня температура липня +18 °C). Значна кількість опадів (620 мм на рік) створює сприятливі умови для росту середньоєвропейських лісових видів. У ґрунтовому покриві переважають сірі суглинкові ґрунти на лесах, лесовидних суглинках та делювії вапняків.
==
[[Файл:Medobory cvitka 2008 102 0099.jpg|thumb|200px|right|Весняні квіти у Медоборах]]
Дослідження флори Товтрового кряжу в цілому та Медоборів зокрема мають більше ніж півторавікову історію. Перші ботанічні дослідження розпочато [[Бессер Віллібальд Готлібович|Бессером]] та [[Анджейовський Антон Лукіянович|А. Андржейовським]], що зафіксовано у їхніх працях.
Значна частина території (більше 93%) заповідника вкрита дубово-грабовими, грабово-дубовими, дубово-грабово-ясеневими та дубово-буковими лісами. Є і чисті бучини незначної площі, східна межа поширення яких проходить саме в заповіднику. У підліску переважають [[бруслина європейська|бруслини європейська]] та [[Бруслина бородавчаста|бородавчаста]], [[гордовина]], [[ліщина звичайна]], свидина.
[[Флора]] заповідника нараховує близько 1000 видів вищих судинних рослин із значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і примежово-ареальних видів. До [[Червона книга України|Червоної книги України]] занесено 44 види: [[ясенець білий]], [[шиверекія подільська|шиверекію подільську]], [[цибуля ведмежа|цибулю ведмежу]], [[Астранція велика|астранцію велику]], [[лунарія оживаюча|лунарію оживаючу]], [[Лілія лісова|лілію лісову]], [[
Незначними за площею, але унікальними є ділянки степової, наскельно-степової та лучно-степової рослинності з рідкісними формаціями осоки низької, ковили волосистої та пірчастої. Тут, крім характерних степових видів, росте багато волино-подільських ендемічних та примежово-ареальних видів: [[шавлія зарослева]] і [[шавлія кременецька|кременецька]],
На території заповідника підтверджено зростання 160 видів мохоподібних, 188 — лишайників, 369 видів грибів. Місцева флора багата медоносними, лікарськими та вітамінними рослинами. Тут охороняються також багато регіонально рідкісних видів: [[авринія скельна]], [[гадючник шестипелюстковий]], [[перстач білий]], [[півники злаколисті]],
До [[Зелена книга України|Зеленої книги України]] віднесено 7 рослинних угруповань: 2 лісових і 5 степових угруповань.
[[Файл:Bohyt kunyci 2008 102 1892.jpg|thumb|200px|right|Куниці у медоборських лісах]]
Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежування їх із степовими ділянками, що поросли різнотрав'ям і островами ягідних кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин, які утворюють типову [[лісостеп]]ову групу. У заповіднику трапляються усі фонові види Подільсько-Придністровського зоогеографічного району. Із фауни безхребетних на сьогодні виявлено понад 2500 видів комах, з яких 22 занесено до Червоної книги України. Серед них: [[жук-олень]], [[Мнемозина (метелик)|мнемозина]], [[махаон (метелик)|махаон]],[[вусач мускусний]], [[сатурнія руда]], [[джміль моховий]], [[стрічкарка блакитна]],[[ксилокопа звичайна]] тощо.
Із хребетних на заповідній території виявлено 9 видів риб, 11 — земноводних, 7 — плазунів. [[Орнітофауна]] є найчисельнішою групою хребетних у заповіднику і нараховує 188 видів. В основному це типові для даної території види, із яких 14 занесені до
== Історична цінність ==
|