Вікіпедія

Дніпровсько-Орільський природний заповідник: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
AHbot (обговорення | внесок)
Боти
189 917 редагувань
м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600
Немає опису редагування
Рядок 55:
На території заповідника відмічено 34 різновиди ґрунтів, серед яких переважають дернові, заплавно-лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти.
 
== Флора ==
== Рослинний світ ==
[[Файл:ZNACHKI-DNIPROVSKO-ORILSKIY-ZAPOVIDNIK.jpg|міні|праворуч|200пкс|Значки Дніпровсько-Орільського заповідника]]
На сьогодні заповідник — це своєрідний острів майже незміненої дикої природи, що розташований в оточенні агроіндустріального ландшафту, «затиснутий» поміж двома промисловими гігантами — містами [[Дніпропетровськ]]ом і [[Дніпродзержинськ]]ом. Заплавна частина включає фрагментарні ділянки середньозаплавних лісів (в деревостані [[Тополя чорна|тополі чорна]] та [[Тополя біла|біла]], [[верба біла]], [[дуб]], [[в'яз]], [[вільха]]), вологих та сухих лук, систему заплавних озер з великою кількістю проток, заболочених ділянок, островів. Аренна частина характеризується наявністю ділянок піщаного степу, чагарникових асоціацій із шелюги та чорноклену, штучних соснових та білоакацієвих насаджень. Інтразональність природно-територіального комплексу заповідника надає йому унікальності, відіграє важливу роль в збереженні біорізноманіття флори і фауни всього регіону.
 
У рослинному покриві заповідника переважають ліси, бл. 89% яких відносяться до типу довготривало заплавних. З них найпоширенішими є дубові ліси [[крен татарський|татарськокленові]] з переважанням яглиці або конвалії за участю [[Зірочник лісовий|зірочника лісового]], [[розхідник шорсткий|розхідника шорсткого]], [[маруна щиткова|маруни щиткової]], [[Гравілат міський|гравілату міського]], [[Грястиця збірна|грястиці збірної]], [[Медунка темна|медунки темної]], [[фіалка дивна|фіалки дивної]] тощо. Крім дубових, незначні площі займають ліси з [[верба біла|верби білої]], [[Тополя біла|тополі білої]], [[осокора]] або [[вільха|вільхи]].
 
До [[Зелена книга України|Зеленої книги України]] занесено рослинні угруповання однієї лісової групи асоціацій (група асоціацій звичайнодубових лісів татарськокленових), однієї степової формації (формація [[Ковила дніпровська|ковили дніпровської]]) та п'яти водних формацій (формації [[Сальвінія плаваюча|сальвінії плаваючої]], [[Водяний горіх плаваючий|водяного горіха плаваючого]], [[кушир донський|куширу донського]], [[Латаття біле|латаття білого]], [[Глечики жовті|глечиків жовтих]]).
 
Флора заповідника представлена 731 видом судинних рослин, 34 видами мохоподібних, 25 видами лишайників. З них до Червоної книги України занесено 11 видів, а саме: [[зозулинецьплодоріжка болотнийболотна]], [[зозулинець шоломоносний]], [[коручка болотна]], [[тюльпан дібровний]], [[рястка Буше]], [[шафран сітчастий]], [[сон чорніючий]], [[ковила дніпровська]], [[водяний горіх плаваючий]], [[сальвінія плаваюча]], [[пальчатокорінник травневий]], до [[Европейський червоний список|Європейського червоного списку]] — 3 види: [[жовтозілля дніпровське]], [[козельці українські]] та [[кушир донський]]. У межах заповідника охороняються також 64 види рослин, віднесені до рідкісних видів [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]].
 
== Фауна ==
== Тваринний світ ==
 
=== Загальні показники різноманіття ===
На тлі значного збіднення тваринного світу в регіоні територія заповідника значно вирізняється за кількістю видів тварин, що мешкають тут. Загальна кількість видів природної фауни, зареєстрованих у заповіднику, становить понад 2000. Серед безхребетних найбільшим різноманіттям відрізняються [[комахи]], їх під час інвентаризації фауни було відмічено близько 1500 видів. У заповіднику мешкають також 24 види [[Молюски|молюсків]], 92 види [[Ракоподібні|ракоподібних]], 3 види [[Губки|губок]], 3 види [[Кишковопорожнинні|кишковопорожнинних]].
 
Із червонокнижних комах на території заповідника трапляються [[совка розкішна]], [[бражник дубовий]], [[ведмедиця велика]], [[дозорець-імператор]], [[жужелиця угорська]], [[жук-олень]], [[ксилокопа звичайна]], [[пістрянка весела]], [[подалірій]], [[сколія степова]], [[цератофій багаторогий]] та інші, загалом 18 видів.
 
Із хребетних на сьогодні в межах заповідника виявлено 41 вид [[Риби|риб]], 8 — [[Земноводні|земноводних]], 8 — [[Плазуни|плазунів]], 174 — [[Птахи|птахів]], 38 видів [[Ссавці|ссавців]].
Рядок 80:
Для земноводних природні умови заповідника є оптимальними. Тут мешкають [[тритон гребінчастий]], [[кумка червоночерева]], [[часничниця звичайна]], [[ропуха зелена]], [[райка деревна]], [[жаба гостроморда]] і інші. Із плазунів трапляються [[черепаха болотяна]], [[ящірка прудка]], [[вуж звичайний]] і [[вуж водяний|водяний]], а з рідкісних видів — [[мідянка]] і [[гадюка степова]].
 
=== Птахи ===
=== Різноманіття птахів ===
Найбільшим видовим різноманіттям хребетних відрізняється [[орнітофауна]]. За період існування заповідника за матеріалами інвентаризації на його території відмічено перебування 171 виду птахів із 45 родин, 16 рядів. За характером перебування на території заповідника вони поділяються на пролітних — 16 видів, зимуючих — 14, гніздуючих з невстановленим статусом перебування — 151 вид. Територія заповідника є місцем концентрації птахів на гніздуванні та в період сезонних міграцій. Частка навколоводних та водно-болотних птахів із загального числа видів становить 35% , хижих птахів — 9%, інших — 56%. Найповніше тут представлені горобцеподібні — їх зареєстровано 75 видів.
 
На сьогодні в заповіднику відмічено 10 видів птахів, які занесені до Червоної книги України, 2 види — з Європейського Червоного списку, 29 видів — рідкісні та зникаючі птахи, котрі підлягають охороні в межах Дніпропетровської області. В заплавній частині заповідника мешкає найбільша в регіоні колонія сірої чаплі. Із червонокнижних птахів тут охороняються [[орлан-білохвіст]], [[скопа]], [[змієїд]], [[Гоголь (птах)|гоголь]], [[чернь білоока]], [[коловодник ставковий]], [[кулик-сорока]], [[журавель сірий]]. Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.
 
=== Ссавці ===
=== Розмаїття ссавців ===
На сьогодні у межах заповідника виявлено 38 видів ссавців (5 видів [[Комахоїдні|комахоїдних]], 6 — [[Кажани|кажанів]], 9 — [[хижі|хижих]], 1 — [[Зайцеподібні|зайцеподібних]], 13 — [[мишоподібні|мишоподібних]] та 4 — [[копитні|копитних]]). Серед них — 6 видів занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[вечірниця велетенська]], [[вечірниця мала]], [[борсук звичайний]], [[горностай]], [[видра річкова]], [[мишівка південна]].
 
Рядок 98:
 
== Стан охорони [[біорізноманіття]] в Дніпровсько-Орільському заповіднику ==
Під виглядом «оптимізації» [[гідрологічний режим |гідрологічного режиму]] дніпровських стариць на території заповідника відбувавсявидобували видобуток піскупісок, чижщо завдавалася шкодашкодило заповідним [[екосистема]]м, а також щороку у великих кількостях відбуваєтьсявідбувався так званий «науковий лов» риби, ліміти на який щорічно складають близько 2 тон<ref name=abc1>Борейко В. Е., Паламарчук А.&nbsp;О.&nbsp;Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003–2013. / Мат. независимого расследования.&nbsp;— К.: КЭКЦ, 2014.&nbsp;— 128 с.</ref>. Щорічно для наукових досліджень у заповіднику [[мишоловка]]ми відловлюється понад 300 дрібних [[ссавці]]в, що заборонено Законом<ref name=abc1/><ref>Закон України «Про тваринний світ»</ref> . У заповіднику були незаконні пасіки, плантації новорічних ялинок, а також відбувалася незаконна посадка інтродуцента-&nbsp;— [[акація біла |білої акації]]<ref name=abc1/>. Після втручання Державної екологічної інспекції України та Генеральної прокуратури України ці порушення були припинені. У заповіднику при сінокосінні незаконно використовуються механічні транспортні засоби&nbsp;— трактори, автомобілі, що заборонено Законом<ref name=abc2>Закон України «Про природно-заповідний фонд України»</ref>. Дирекція заповідника не зважає на те, що екскурсанти в заповіднику купаються у заповідних озерах, що також є незаконним<ref name=abc1/><ref name=abc2/>.
 
== Контактна інформація ==
Рядок 136:
# Герасимова О.&nbsp;В.&nbsp;Редкие виды водорослей водоемов Днепровско-Орельского природного заповедника (Украина) // Альгология.&nbsp;— 2005.&nbsp;— Т. 15, №&nbsp;4.&nbsp;— С. 451–458. <br/>
# Герасимова О.&nbsp;В.&nbsp;Эвгленовые водоросли Днепровско-Орельского природного заповедника (Украина) // Актуальные проблемы современной альгологии: Тез. докл. III Междунар. конф. / Под ред. Т.&nbsp;В.&nbsp;Догадиной.&nbsp;— Харьков, 2005.&nbsp;— С. 35. <br/>
# Герасимова Ольга Володимирівна. Флора водоростей водойм Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Україна) : дис… канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М.&nbsp;Г.&nbsp;Холодного.&nbsp;— К., 2006.&nbsp;— 279арк. : рис., табл.&nbsp;— Бібліогр.: арк. 252–279. <br/>
# Онуфриев Р. А., Пономаренко А. Л. О гнездовой орнитофауне Днепровско-Орельского заповедника // Материалы юбилейной международной научной конференции, посвященной 20-летию Азово-Черноморской орнитологической рабочей группы, Одесса, 10-14 февраля 2000 г.&nbsp;— Одесса, «АстроПринт», 2000, С.48-49. <br/>
# Соловьев С. В., Бригадиренко В.&nbsp;В.&nbsp;Зоологическая индикация пойменного почвообразования в условиях Днепровско-Орельского заповедника // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття.&nbsp;— Канів, 2003.&nbsp;— С. 332–333. <br/>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дніпровсько-Орільський_природний_заповідник