Страшевичі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 37:
'''Страше́вичі''' — [[село]] в Україні, [[Старосамбірський район|Старосамбірському районі]] [[Львівська область|Львівської області]]. Орган місцевого самоврядування — Страшевицька сільська рада.
Вперше село згадується у грамоті князя [[Лев Данилович|Лева]] у [[1291]] році, якою воно передається церкві [[Преображення]] у [[Перемишль|Перемишлі]]. А се ӕ князь Левь сн̃ъ короля Данила згадавшися емъ снашими боӕри ӕко прадѣдъ нашъ царь великый Володимиръ и ωтецъ нашь и придалъ митрополитомъ и епископомъ по всѣмъ землямъ роусскимъ такоже и мы Богу и пресвѣтломоу преωбраженію. предаемъ к церкви святаго спаса монастырю; село страшевичи и созанъ а манастырь святаго михаила. Даемъ и придаимъ поченши ωтъ Дистра по прорвоу, чресъ потокъ воладиславъ черезъ гороу а по потокъ зовемый стынь а ωтъ връхъ ст̃аго по коблянкоу рѣчкоу до връха. ωтъ връхъ коблянькы кременемъ по връхъ соутычкы и подъзоужца по връхъ кольчина а ωтъ връхъ кольчины раздѣляємъ на рѣкоу полисѣй бродъ. А на дроугоую сторону. по потокъ чирвоныи до връха доубна даемъ и приписоуемъ на вѣки. зданьми и зроботами и съ всѣми оужитки и с приходы и справы всѣми и ролями лоуками польми и зрѣками и потокы. и съ всѣми пожитки . влѣсѣхъ и врѣкахъ и в ловищахъ ихъ и з млынми даемъ кцр̃кви святаго спаса манастыря. и владыце нашему епіскопү ефимію и понюмъ бүдоучимь. епіскопомъ комү Богъ изволитъ и дасть на вѣкы дръжати и поживати и цр̃кви святыѣ правити и рядити и за нашѣ предъкы и за насъ Бога милого просити. а ктомоу еще придаем коуны врокъ споповь давати и соуды дх̃ныѣ ц̃ркви соудить столечнаӕ̑, а во то боӕре нашѣ и дѣти нашѣ и по насъ боудоучиѣ да не оустоупаются адани и десятины медовыѣ и звиноградовь и змыты на вѣки вѣчныѣ да не оудалено боудить отъ цр̃квіе выше писаноѣ а кто үстоупить на мое слово соуть снимь предъ 62 Богомь . и да боудеть клятва Божиӕ́ на немъ. всей вѣкъ и въ боудучеѝ въ денъ страшнаго соуда Божиӕ̑ . На то ѥ̇смо грамоту нашю дали и печать привѣсили свою. а при томь а были. митрополить галицкый скрылоса и владыка перемыскыи Лариωнъ. и князь андреи ӕрославичь. и панъ васко. и иныхъ боӕ̀рь много было притомъ а писана и дана грамота въ Лвовѣ. въ пятокъ мц̃я октовриа въ и̃ день лѣта ≠sωго . А писецъ Захария вихотъ.
Також згадується у [[1407]] р. У селі є мурована церква, збудована [[1794]] р.
В [[1928]] р. тут проживало 1171 особа, з яких 27 [[римо-католик]]ів, 190 [[євреї]]в (разом з [[Созань|Созанню]]) та 120 школярів. [[2001]] р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145{{Коли}}.
| |||