Ієронім Язловецький: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 56:
Наймолодший син [[Гетьман великий коронний|гетьмана великого коронного]] [[Єжи Язловецький|Єжи (Юрія) Язловецького]] і Ельжбети з Тарлів.
Батько послав його навчатись за кордон [[1585]] p. (виїхав за кордон під опікою львівського каноніка і пробоща рогатинського Перліцкого, 27 вересня записався на навчання до університету [[Інґольштадт|Інгольдштату]] у [[Баварія|Баварії]]<ref name="П0">''R.Żelewski.'' Jazłowiecki Hieronim h. Abdank… S. 120</ref>), де перейшов з [[Кальвіністська церква|кальвінізму]] на [[Католицизм|католицький обряд]], ставши фанатично віруючим. Після повернення з навчання розпочав військову службу серед постійних боїв з [[Кримські татари|кримськими татарами]], [[Волохи|волохами]], [[Турки|турками]] (під Агрою в Угорщині<ref name="П0">''R. Żelewski.'' Jazłowiecki Hieronim h. Abdank… S. 120</ref>), у яких пройшла більша частина його доволі короткого життя. Про нього писали, що ''битви для нього іграшка, табір є домом, кінь — сидінням, панцир — одягом, танці з татарами — забавою.''<ref>''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' Pamiątki jazłowieckie… S. 60</ref>
У 1597 р. був послом на сейм від Подільського воєводства. Як і батько, ходив походом на [[Очаків]].
Рядок 62:
Мав конфлікти:
* з [[Потоцькі|Потоцькими]] (1598 року здійснив збройний напад на [[Городок (Заліщицький район)|Городок]], який належав [[Ян Потоцький (староста генеральний)|Яну]], [[Анджей Потоцький (кальвініст)|Анджею]], [[Якуб Потоцький (староста генеральний)|Якубу]], [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефану]] Потоцьким — прийомним внукам тітки Друзяни. Вважався таким, що зможе краще ним розпоряджатись. Напад був відбитий, справу було полагоджено.<ref name="П0">''R.Żelewski.'' Jazłowiecki Hieronim h. Abdank… S. 120</ref>)
* [[Станіслав Стадницький (староста)|Станіславом Стадницьким]] — «Дияволом» з [[Ланьцут]]а (старостою [[сігілда|зигвульським]], [[рокош Зебжидовського|рокошашином]]); написав 24 червня 1606 р. листа йому, в якому відраджував рокош. Під час листування образив останнього, через що той назвав
* [[Корнякт Костянтин|Костянтином Корняктом]] у 1601 р. — через надання останньому шляхетства королем [[Сигізмунд ІІ Август|Сиґізмундом ІІ Авґустом]] (був боржником останнього, за що віддав [[Сосниця (Перемищина)|Сосницю]] у Перемиській землі; намагався добитись конфіскації майна К. Корнякта).
| |||