Тернопільський став: відмінності між версіями

Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і місту Тернополю: [[Ян Амор Тарновський]], засновник Тернополя і власник фортеці, [[15 березня]] [[1548]] року отримав привілей на будівництво греблі та створення ставу. Збудовано водойму в заплаві річки [[Серет (притока Дністра)|Серет]] як оборонну ланку від нападів [[турки|турків]] і [[татари|татар]], що забезпечує фортеці [[Ян Амор Тарновський|Тарновського]] ще більшу неприступність.

Межі ставу в середині [[XVI століття]] встановлювалися: від [[Кутківці (Тернопіль)|Кутківець]] до [[Тернопільський замок|Тернопільського замку]] з заходу на схід. Уздовж львівської дороги, що виходила із однойменної брами, було збудовано високу [[Гребля|греблю]]. У привілеї [[1550]] року Ян Амор Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов'язки входить направа греблі великого ставу, водоспуску і лотків. Спуск ставу давав що три роки прибуток 16-24 тисячі золотих. У той час довжина ставу становила 7 км, ширина — 2-3 [[км]].

Став і мав значне господарське значення: у [[XVII століття|XVII столітті]] на ньому працювали чотири млини[[млин]]и, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили рибу: [[Щука|щуки]], [[Окунь|окуні]], [[Короп|коропи]], [[карась|карасі]] та інші види. Уже на початку [[ХХ століття]] водойму взяв у оренду тернопільський підприємець Володимир Трач, який експортував рибу до [[Польща|Польщі]].