Народний рух за визволення Анголи: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 28:
== Незалежність і громадянська війна ==
 
Новий уряд [[Португалія|Португалії]], який виник внаслідок [[Революція гвоздик|Революції гвоздик]] у [[Лісабон]]і, [[Португалія]]в 1974 рік створила військовий уряд, якийроці швидко припинив військові дії в Анголі і погодився передати владу коаліції з трьох партій. КоаліціяПроте коаліція швидко зруйнувалась і незалежна Ангола зазнала кривавої [[громадянська війна в Аголі|громадянської війни]]. Контролюючи Луанду і прибуткові нафтові родовища Атлантичного узбережжя, [[Агоштінью Нету]], лідер МПЛА, проголосив незалежність португальської заморської провінції Ангола&nbsp;— [[Народна Республіка Ангола]] 11 листопада 1975, відповідно до [[Алворські угоди|Алворських угод]]<ref name=beginning>{{cite book|last=Rothchild|first=Donald S.|year=1997|title=Managing Ethnic Conflict in Africa: Pressures and Incentives for Cooperation|pages=115–116 |isbn=0-8157-7593-8|publisher=Brookings Institution Press}}</ref> УНІТА проголосила ангольську незалежність&nbsp;— Соціал-демократична Республіка Ангола, зі столицею в [[Уамбо]] і ФНЛА&nbsp;— Демократична Республіка Ангола зі столицею в [[Амбріз]]. ЦіЦей розбіжностірозкол призвелипризвів до громадянської війни між УНІТА і МПЛА.
 
Поет і борець за свободу Нето став першим президентом після здобуття незалежності, його змінив на цій посаді Жозе Едуарду душ Сантуш в 1979 році.
 
[[ПАР|Південна Африка]] розпочала військову інтервенцію на користьпідтримку ФНЛА і УНІТА, [[Заїр]] і [[США|Сполучені Штати]] також активно допомагали цім двом групам. У відповідь [[СРСР]] спонукав [[Куба|Кубу]] відрядилавідрядити тисячі військовослужбовців у 1975 році для надання допомоги МПЛА проти південноафриканської інтервенції,. СРСР надавав допомогу Кубі і МПЛА підзброєю, інструкторами та іншими ресурсами часвпродовж війни. У листопаді 1980 року МПЛА виштовхнув УНІТА в буш, війська ПАР були виведені. Конгрес Сполучених Штатів заборонив подальшу американську військову присутність в країні, побоюючись, розвитку сценарію на кшталт другого В'єтнаму.
 
На своєму першому з'їзді, в 1977 році, МПЛА прийняв [[марксизм-ленінізм]] як ідеологію партії та додав ''Partido do Trabalho'' (ЛейбористськаПартія партіяпраці), до своєї назви<ref name="Santos">{{Citation |first=Hélia |last=Santos |title=MPLA (Angola) |work=A Historical Companion to Postcolonial Literatures - Continental Europe and its Empires |publisher=Edinburgh University Press |year=2008 |page=480 |url=http://books.google.fr/books?id=Ghah5S3usnsC&pg=PA480&lpg=PA480&dq=mpla+angola+social+democratic&source=bl&ots=hxfntx9_9y&sig=UJ_BPW5nx_wwFF7QrYxZtN1Q8uE&hl=en&sa=X&ei=aYwqT9TKL42YOpHK4ZcO&redir_esc=y#v=onepage&q=mpla%20angola%20social%20democratic&f=false}}</ref>
 
Після спроби державного перевороту міністра внутрішніх справ [[Ніто Алвес]]а в 1977 році, Нето наказав стратитистрачувати підозрюваних послідовниківу іприхильності прихильниківдо «ортодоксального комунізму» всередині і поза партією. До 70000 осіб, за різними оцінками, були страчені військовими Куби і МПЛА за два роки<ref>Sulc, Lawrence. "Communists coming clean about their past atrocities." HUMAN EVENTS, (October 13, 1990): 12.</ref><ref>Ramaer, J. C. SOVIET COMMUNISM: THE ESSENTIALS. Second Edition. Translated by G. E. Luton. Stichting Vrijheid, Vrede, Verdediging (Belgium), 1986.</ref><ref>Georges A. Fauriol and Eva Loser. Cuba: The International Dimension, 1990. Page 164.</ref><ref name="soviet">Domínguez, Jorge I. ''To Make a World Safe for Revolution: Cuba's Foreign Policy'', 1989. Page 158.</ref> Внутрішній конфлікт отримав назву [[фракціонізм]], проте стало зрозуміло, що Ангола буде слідувати соціалістичним, а не комуністичним шляхом. Тим не менш, Ангола підтримувала тісні зв'язки з Радянським Союзом і комуністичним блоком, створивши соціалістичну економічну політику і однопартійну державу. Кілька тисяч кубинських військ залишалися в країні для боротьби з повстанцями УНІТА і зміцненнюзміцнення безпеки режиму.
 
У 1990 році, коли [[холодна війна]] закінчилася, МПЛА відмовилася від своєї марксистсько-ленінської ідеології і на її третьому з'їзді, в грудні, партія заявила на зміну офіційної ідеології на [[соціал-демократія|соціал-демократію]]<ref name="Santos"/>
 
УНІТА відновила війну проти уряду МПЛА, післяпоставивиши тогопід яксумнів вонирезультати відхилили ввиборів 1992 році результати виборівроку. Після виборів відбулась [[ХеллоуїнськаГеловінська різанина (Ангола)|ХеллоуїнськаГеловінська різанина]] коли десятки тисяч прихильників УНІТА і ФНЛА були вбиті загальнонаціональними військами МПЛА протягом декількох днів<ref name=Multiple1992>National Society for Human Rights, ''Ending the Angolan Conflict'', Windhoek, Namibia, July 3, 2000 (opposition parties, massacres); John Matthew, Letters, ''The Times'', UK, November 6, 1992 (election observer); NSHR, Press Releases, September 12, 2000, May 16, 2001 (MPLA atrocities).</ref> Війна тривала до 2002 року, коли лідер УНІТА [[Жо́наш Савімбі]] був убитий. Обидві сторони швидко домовилися про припинення вогню, вояки УНІТА були демобілізовані і УНІТА стала політичною партією.
 
== Електоральна історія ==