Долотецьке: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Qypchak (обговорення | внесок) |
Qypchak (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 33:
== Розташування ==
[[Файл:Roska_influx_of_Ros.jpg|thumb|left|Притока річки [[Рось]] (с. Долотецьке)]]
Село розташоване за 7 км від залізничної станції Наказне на березі річки, що впадає біля с. [[Збаржівка|Збаржівки]] у [[Рось]]. Її довжина — 13 км, площа басейну — 48,4 км². Згідно з відомостями українського краєзнавця [[Похилевич Леонтій Іванович|Леонтія Похилевича]], цей струмок був безіменним.<ref name="
== Походження назви ==
Рядок 46:
На те, що сучасні мешканці села — нащадки переселенців з [[Волинь|Волині]] та [[Полісся]], вказують їх прізвища із [[Прізвища на -ук|суфіксом -ук і -юк]] (''Поліщук'', ''Слободянюк'', ''Форостюк'' тощо). А місцева [[говірка]] характерна не тільки для [[подільський говір|подільської]], але і для [[волинський говір|волинської говірки]] [[південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]].
Проте найімовірніше село заснували після [[Поділи Речі Посполитої|переділу Польщі]] [[1793]] р., коли частина земель Волині відійшла до [[Російська імперія|Російської імперії]]. Уже [[1798]] р. у Долотецькому збудували дерев'яну церкву в ім'я [[Яків син Алфеїв|св. Апостола Якова Брата Божого]], яку зруйнували [[1982]] р.
[[1864]] р. [[Похилевич Лаврентій Іванович|Лаврентій Похилевич]] зазначав що:▼
: ''«Село поділяється на дві частини: перша, власне Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у [[Бердичівський повіт|Бердичівському повіті]], мешканців обох статей: православних 343,… землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у [[Таращанський повіт|Таращанському повіті]]… Вона називається [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівкою]]. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село».<ref name="ББС">''Похилевичъ Л.'' Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи. — Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864. — С. 263-264.</ref>▼
З-поміж колонізаторів краю були також [[поляки]]. Л. Похилевич зазначав, що на [[1864]] р. у Долотецькому налічувалося 57 [[Католицизм|римських католиків]]. А сусіднє село Мар'янівка, яке у [[1960-ті|60]]-[[1970-ті|70]]-х рр. [[ХХ]] ст. входило до складу [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]], було повністю заселено етнічними [[Поляки|поляками]].<ref name="Похилевич"></ref>▼
▲З-поміж колонізаторів краю були також [[поляки]]. Л. Похилевич зазначав, що на [[1864]] р. у Долотецькому налічувалося 57 [[Католицизм|римських католиків]]. А сусіднє село Мар'янівка, яке у [[1960-ті|60]]-[[1970-ті|70]]-х рр. [[ХХ]] ст. входило до складу [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]], було повністю заселено етнічними [[Поляки|поляками]].
▲: ''«Село поділяється на дві частини: перша, власне Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у [[Бердичівський повіт|Бердичівському повіті]], мешканців обох статей: православних 343,… землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у [[Таращанський повіт|Таращанському повіті]]… Вона називається [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівкою]]. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село».<ref name="
=== Голодомор 1932—1933 ===
|