Долотецьке: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
Рядок 33:
== Розташування ==
[[Файл:Roska_influx_of_Ros.jpg|thumb|left|Притока річки [[Рось]] (с. Долотецьке)]]
Село розташоване за 7&nbsp;км від залізничної станції Наказне на березі річки, що впадає біля с.&nbsp;[[Збаржівка|Збаржівки]] у [[Рось]]. Її довжина&nbsp;— 13&nbsp;км, площа басейну&nbsp;— 48,4&nbsp;км². Згідно з відомостями українського краєзнавця [[Похилевич Леонтій Іванович|Леонтія Похилевича]], цей струмок був безіменним.<ref name="ББСПохилевич">''Похилевичъ&nbsp;Л.'' Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи.&nbsp;— Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864.&nbsp;— С.&nbsp;263-264.</ref> А в «[[Географічний словник Королівства Польського|Географічному словнику Королівства Польського]]» річка в Долотецькому названа ''Збаржівкою'' (Zbarażowką).<ref>[http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_II/108 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.&nbsp;— T.&nbsp;II.&nbsp;— Derenek&nbsp;— Gżack, 1881. S.&nbsp;108].</ref> У сучасному реєстрі річок Вінницької області вона зазначена як ''Супрунка'' (або Ципрунка).<ref>[http://uarivers.net/public/reestr.pdf Реєстр річок Вінницької області /Автор-укладач Гавриков&nbsp;Ю.&nbsp;С., Басейнове управління водними ресурсами річки Південний Буг.&nbsp;— Вінниця-Київ: Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл, 2010.&nbsp;— С.28. pdf]</ref>
 
== Походження назви ==
Рядок 46:
На те, що сучасні мешканці села&nbsp;— нащадки переселенців з [[Волинь|Волині]] та [[Полісся]], вказують їх прізвища із [[Прізвища на -ук|суфіксом -ук і -юк]] (''Поліщук'', ''Слободянюк'', ''Форостюк'' тощо). А місцева [[говірка]] характерна не тільки для [[подільський говір|подільської]], але і для [[волинський говір|волинської говірки]] [[південно-західне наріччя української мови|південно-західного наріччя]].
 
Проте найімовірніше село заснували після [[Поділи Речі Посполитої|переділу Польщі]] [[1793]] &nbsp;р., коли частина земель Волині відійшла до [[Російська імперія|Російської імперії]]. Уже [[1798]]&nbsp;р. у Долотецькому збудували дерев'яну церкву в ім'я [[Яків син Алфеїв|св. Апостола Якова Брата Божого]], яку зруйнували [[1982]]&nbsp;р.
[[1864]]&nbsp;р. [[Похилевич Лаврентій Іванович|Лаврентій Похилевич]] зазначав що:
: ''«Село поділяється на дві частини: перша, власне Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у [[Бердичівський повіт|Бердичівському повіті]], мешканців обох статей: православних 343,… землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у [[Таращанський повіт|Таращанському повіті]]… Вона називається [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівкою]]. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село».<ref name="ББС">''Похилевичъ&nbsp;Л.'' Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи.&nbsp;— Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864.&nbsp;— С.&nbsp;263-264.</ref>
 
З-поміж колонізаторів краю були також [[поляки]]. Л.&nbsp;Похилевич зазначав, що на [[1864]]&nbsp;р. у Долотецькому налічувалося 57 [[Католицизм|римських католиків]]. А сусіднє село Мар'янівка, яке у [[1960-ті|60]]-[[1970-ті|70]]-х&nbsp;рр. [[ХХ]]&nbsp;ст. входило до складу [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]], було повністю заселено етнічними [[Поляки|поляками]].<ref name="Похилевич"></ref>
[[1798]]&nbsp;р. у селі була збудована дерев'яна церква в ім'я [[Яків син Алфеїв|св. Апостола Якова Брата Божого]], яку зруйнували [[1982]]&nbsp;р.
 
[[1864]]&nbsp;р. [[Похилевич Лаврентій Іванович|Лаврентій Похилевич]] зазначав що:
З-поміж колонізаторів краю були також [[поляки]]. Л.&nbsp;Похилевич зазначав, що на [[1864]]&nbsp;р. у Долотецькому налічувалося 57 [[Католицизм|римських католиків]]. А сусіднє село Мар'янівка, яке у [[1960-ті|60]]-[[1970-ті|70]]-х&nbsp;рр. [[ХХ]]&nbsp;ст. входило до складу [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівки]], було повністю заселено етнічними [[Поляки|поляками]].
: ''«Село поділяється на дві частини: перша, власне Долотецьке, на лівому боці струмка вважається у [[Бердичівський повіт|Бердичівському повіті]], мешканців обох статей: православних 343,… землі 1053 десятини… Інша частина ліворуч від струмка, вважається уже у [[Таращанський повіт|Таращанському повіті]]… Вона називається [[Довгалівка (Погребищенський район)|Довгалівкою]]. Мешканців у ній обох статей 566; землі 1303 десятини. Колись обидві частини складали одне село».<ref name="ББСПохилевич">''Похилевичъ&nbsp;Л.'' Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи.&nbsp;— Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864.&nbsp;— С.&nbsp;263-264.</ref>
 
=== Голодомор 1932—1933 ===