Херсон: відмінності між версіями

Як перше місто, з так званого «Грецького проекту» Потьомкіна та Катерини II, було назване на честь найбільш відомогонайвідомішого міста-колонії [[Херсонес]], що у [[Крим]]у. Антична назва Херсонес — давньогрецьке діалектне слово «півострів». Але для назви було використано візантійський варіант, що вперше з'являється за часів імператора [[Флавій Зенон|Зенона]].

Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явиласьявилася на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де знаходилася [[Херсонська фортеця]], а зараз один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV–III ст. до н. е.

У 1737 році під час [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|Російсько-турецької війни 1735–1739 років]] на правому березі Дніпра було побудовано укріплення Олександр-Шанц. За [[Кючук-Кайнарджийський мирний договір|Кючук-Кайнарджинською мирною угодою]] [[1774]] року між [[Туреччина|Туреччиною]] і [[Росія|Росією]], до останньої відійшли землі між [[Дніпро]]м і [[Південний Буг|Південним Бугом]]. Аби убезпечити їх від можливих нападів, необхідно було спорудити нову потужну [[фортеця|фортецю]], а заодно створити надійний [[флот]]. Для визначення місця, було відправлено експедицію, яку очолив віце-адмірал [[Сенявін Олексій Наумович|Сенявін]], що був командувачем Азовської флотилії. Саме він запропонував будувати корпуса суден, під прикриттям укріплень Олександрівського Шанца, а вже потім, провівши їх до Глибокої гавані, в Дніпровсько-Бузькому лимані споряджати їх, ставити гармати та щогли. План Сенявіна був схвалений рескриптом [[Катерина II|Катерини II]] в грудні 1775 року. Саме так і будували кораблі в Херсонському адміралтействі, аж до його ліквідації у 1827 році.

Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста [[Херсонес Таврійський|Херсонеса Таврійського]] (грецьке Χερσόνησος, ''Херсонесос'' означає півострів). На карті імперії з'явилося нове місто — Херсон, указ про заснування якого [[18 червня]] [[1778]] року підписанийпідписала КатериноюКатерина II. У Херсоні починалосярозпочиналося будівництво [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморського флоту]]. ВересневимВересневого днемдня [[1783]] р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший 66-гарматний великий [[корабель]] «Слава Екатерины».

У [[1787]] році командувачем військами при Херсоні та [[Кінбурн]]і було призначено видатного полководця [[Суворов Олександр Васильович|Олександра Суворова]]. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, їх готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.

З Херсоном булобули тісно пов'язаноязані долі багатьох історичних осіб [[Україна|України]], [[Польща|Польщі]] та [[Росія|Росії]] 18 ст.

Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: [[Сидір Білий]], [[Захарій Чепіга]], [[Головатий Антін Андрійович|Антон Головатий]], зусиллями яких було створенестворено [[Чорноморське козацьке військо]].

У [[1803]] р. Херсон став центром губернії, що охоплювала мало не цілий Південьпівдень тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після [[1861]] року намітилосьнамітилося значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі [[Дніпро|Дніпра]], Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічнощороку вивозилисявивозили звідси до [[Англія|Англії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Данія|Данії]] та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, вироби легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісооброблювання. У [[1907]] р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у [[1908]] р. дала струм перша міська [[електростанція]].

На [[1914]] рік населення Херсона перевищило 80 тис. чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало понад 50 шкіл, училища, 6 гімназій. ВизначнихВисококласних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та доброустрою виконувала міська дума.

ЗвісткаЗвістку про повалення самодержавства була отримана в Херсоні одержали [[2 березня]] [[1917]]&nbsp;р. Після проголошення [[Універсали Української Центральної Ради|першого універсалу Центральної Ради]] органом влади в місті було проголошено українську губернську Раду на чолі з колишнім вчителемучителем В.&nbsp;М.&nbsp;Чехівським. Того ж року зусиллями херсонських українців у місті виникла перша українська [[політична організація]] «[[Українська Хата в Херсоні|Українська Хата]]», яка стала кузнею українських державотворчих процесів на Херсонщині. [[10 грудня]] [[1917]] Херсонська губернська Радарада визнала Херсонщину невід'ємною складовою [[УНР]].<ref>Известия Херсонского уездного земства.&nbsp;— 1917.&nbsp;— 17 грудня.&nbsp;— С. 1651–1652.</ref>

[[18 січня]] [[1918]]&nbsp;р. місто захопили більшовицькі війська. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано попередній адміністративний апарат, встановлено в місті «революційний порядок».

[[5 квітня]] [[1918]]&nbsp;р. австро-німецькі війська за допомогою [[Українські Січові Стрільці|Українських Січових Стрільців]] взяли Херсон. В Україні настала добарозпочалося правління гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]], якаяке протрималасяпротривало 8 місяців.

[[8 березня]] [[1919]]&nbsp;р., внаслідокпід час [[Українсько-більшовицька війна 1917—1921|україно-радянської війни]] більшовицькі загони Г.&nbsp;Григор'єва захопили місто, і влада перейшла до «Ради робітничих та солдатських депутатів». Під її керівництвом проводилася політика «[[Воєнний комунізм|військового комунізму]]».

[[16 квітня]] [[1920]]&nbsp;р. Херсон булоХерсоном остаточно захопленозаволоділа [[Червона армія|ЧервоноюЧервона АрмієюАрмія]]. ВУ місті встановилася радянська влада.

В березні [[1923]]&nbsp;р. Херсон став центром Херсонської округи. До червня [[1925]]&nbsp;р., доколи ліквідаціїгубернії губернійбуло ліквідовано, він входить до складу Одеської губернії. У [[1925]]&nbsp;р. в місті проживало 46 тис. 230 осіб. Було збудованостворено великі промислові підприємства: кондитерську фабрику ([[1928]]&nbsp;р.), консервний завод ([[1929]]&nbsp;р.), електромашзавод (1932&nbsp;р.), бавовнянопереробний завод (1933&nbsp;р.), у [[1931]]&nbsp;р. збудовано нові корпуси судноремонтного заводу, закінчилося спорудження елеватора&nbsp;— одного з найкрупнішихнайбільших ву державі, споруджувався нафтопереробний завод. Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939&nbsp;р. зчерез нього було перевезено 1&nbsp;млн тонн вантажів).

У [[1941]]&nbsp;р. в Херсоні було відкрито аеропорт. На цей рік ву Херсоні працювали чотири4 поліклініки, 3 лікарні, 22 дитсадкадитсадки, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВИШіВНЗ. Також у Херсоні існуваладіяла авіашкола, яка випустила велику кількість пілотів - героїв Радянського союзу.

З початком війни 22,5 тис. ос.осіб з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні [[1941]]&nbsp;р. було евакуйовано три заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис. осіб.

У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до ХерсонуХерсона. Місто захищали воїни 51-ої [[стрілецька дивізія|стрілецької дивізії]] і моряки [[Дунайська військова флотилія|Дунайської військової флотилії]].

13 березня 1944 р. період німецької [[окупація|окупації]] закінчився, і до міста увійшли військачастини 49-оїї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням [[полковник]]а [[Маргелов Василь Пилипович|Василя Маргелова]] та 295-оїї стрілецької дивізії під командуванням полковника О.&nbsp;П.&nbsp;Дорофєєва. Місто й область було повернено до складу [[Радянський Союз|Радянського Союзу]].

В період німецької окупації у Херсоні активно діяла [[ОУНР|Організація Українських Націоналістів (революційна)]]. Херсонський окружний провід [[ОУНР|ОУН (р)]] очолював [[Бандера Богдан|Богдан Бандера]] (рідний брат [[Степан Бандера|Степана Бандери]]). Під прикриттям діяльності загонів самооборони, дозволених окупаційною владою, вони проводили збори з метою пропаганди програми ОУН, на які збиралося до двох тисяч осіб. Прихильники [[ОУН (б)]] гуртувалися навколо командира самооборони на ім'я «Конрад». Вони мали зв'язок з іншою групою, що діяла в окупаційній адміністрації Херсона. Керував нею заступник міського голови Гриць. До середини січня [[1942]]&nbsp;р. обидві групи були заарештовані. 12 серпня того ж року в Херсоні було заарештованоув'язнено ще вісім осіб, запідозрених у приналежності до українського [[підпілля]]. У листопаді [[1942]] організаційну мережу ОУН (р) було ліквідовано німцями.

У повоєнні роки м. Херсонмісто перетворилося на крупнийвеликий промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдніПівдні України.

Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилосязавершилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.

У 60-ті рр. у місті відкрито тролейбусне сполучення. З [[1961]]&nbsp;р. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-[[Одеса]].

Після 1991 р. Херсон доволі стабільно пережив економічну та соціальну кризу. Було відкрито нові підприємства, зокрема автомобілебудівний завод [[СКІФ]], підприємство [[Анто-Рус]], що випускає автобуси.

Відновлено пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований у 1920 р. 2002 року почалася реставрація Успенського Соборусобору, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська [[кірха]].

=== Історія площ і вулиць Херсона. Визначні місця ===

'''Одеська площа-Oктябрьская(Жовтнева) площа.''' У ХVІІІ столітті місце, де згодом перебуваларозташовувалася Одеська площа, було єдиним у межах цивільного передмістя Херсона, до якого могли приставати кораблі. Решта берегберега бувбула заболоченийзаболочена. Тому, саме тут булабуло побудованапобудовано першапершу міськаміську пристань у вигляді широкого (близько 15 метрів) дерев'яного моста, довжиною взавдовжки 140 метрів.

До кінця XVIII століття ця пристань занепала і була розібрана, а на початку XIX століття місто Херсон став губернським центром і пристань булабуло відновленавідновлено. У середині XIX століття, коли йшлитривали роботи з будівництва Дніпровської набережної, на майбутній площі було побудовано казарми арістанскойарештантської роти, якаяку використовуваласявикористовували на роботах.

Після 1856 року на цьому місці влаштуваласяоблаштували пристань Р.О.П.іТ. (Російське суспільствотовариство параходствапароплавства і торгівлі), якийяка здійснювавздійснювала вантажні і пасажирські перевезення в міста Олександрівськ (Запоріжжя)., Миколаїв і Одесу. Одеський напрямок булобув найпопулярнішим. Не випадково вже на плані 1874 площа була названа ОдеськоїОдеською.

У 1967 році ОдеськаОдеську площаплощу булабуло перейменованаперейменовано в Жовтневу площу. Назва ж Одеська перейшлоперейшлв до площі річкового і морського вокзалів.

'''Портове управління.''' Управління робіт Херсонського порту заснованезасновано в 1902 році згідно з указом Сенату від 3 червня 1902 року. Управління керувало будівництвом портових споруд та оснащенням Херсонського торгового порту і підпорядковувалося відділу торговельних портів Міністерства торгівлі та промисловості.

Будівля побудована тоді ж., ву 1902 році, за проектом міського архітектора Антона Івановича Сваріка з використанням незвичайних для Херсона елементів романської архітектури. До цього Херсонське портове управління було розміщено в будинку Подпалова по ГімназійнійГімназичній вулиці. На ділянці, відведеній містом ву 1901 році, проектувалосяпланували ще побудувати житлові будинки, але цяцей ідеязадум здійсниласяздійснився пізніше. Управління робіт Херсонського порту було ліквідовано в 1920 році. ЗаразСьогодні ув цій будівлі Управління Херсонського морського торгового порту (пр-т Ушакова, 4). Будівлю Управління зображено на поштовій картці. На другому плані поштової картки видно будинки, розташовані пона вулиці гімназичномуГімназичній. ЗліваЛіворуч - будинок з шатровим дахом- Олександра Петровича Писарєва (вул.Червоностудентська, 2), правіше будинок з вежею на вулиці Гімназичній (вул.Червоностудентська., 6), а поряд з ним видно житловий будинок у вигляді вежі (вул.Морська, 5).

Населення міста 324 256 тис. осіб. ([[2014]]), а з агломераціями&nbsp;— 425 000 тис. осіб.

|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em" | Без врахуванняурахування населених пунтків, підпорядкованих Херсонській міськраді

* [[Волохін Олександр Іванович]] ([[14 лютого]] [[1866]]&nbsp;— [[23 червня]] [[1866]]) (вперше)

* Волохін Олександр Іванович (червень [[1872]]&nbsp;— липень [[1875]]) (вдруге)

* [[Колісниченко Федір Васильович]] (майтравень 1945&nbsp;— вересень 1946)

* [[Масенков Віктор Петрович]] (майтравень 1973&nbsp;— лютий 1980)

* [[Калиничев Микола Олександрович]] (червень 1983&nbsp;— майтравень 1990)

* [[Щербина Валентина Василівна]] (майтравень 1990&nbsp;— лютий 1991)

[[Аеропорт]] [[Херсон (аеропорт)|„Херсон“ (Чорнобаївка)]] (Код IATA: '''KHE''', код ICAO '''UKOH'''; коорд. 46°40'22.14»" П 32°30'23.71" С).

Оперізує місто міжнародна траса [[Одеса]]—[[Ростов]], що у своєму кримському відгалуженні переходить у граціознийвитончений [[Антонівський міст]]&nbsp;— гордість Херсона.

на території міста містятьсярозміщено 11 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, загальнодержавного&nbsp;— відсутні.

* Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934&nbsp;р. В колекціях ботанічного саду більшебільш як 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників.

* Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. паркПарк закладено в 1956&nbsp;р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників.

* Парк обласного ліцею («Казенний сад»). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений ву 1868&nbsp;р. Пам'ятникятка садово-паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.

Херсон&nbsp;— значний науковий і культурний центр: один з найбільших у південній Україні університетів ([[Херсонський державний університет]]), а також&nbsp;— Херсонський національний технічний університет, Аграрний університет, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (між іншим, судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, [[Херсонський базовий медичний коледж|медичний]], два морехідні); два театри&nbsp;— обласний музично-драматичний і ляльковий,; філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.

* [[Херсонський краєзнавчий музей|Херсонський обласний краєзнавчий музей]].

* [[Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка]].

* [[Літературний музей та музей-квартира письменника Б.А.Лавреньова.|Літературний музей та музей-квартира письменника Б.&nbsp;А.&nbsp;Лавреньова.]]

* Природно-екологічний музей.

* [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша]].

* [[Херсонський обласний театр ляльок|Обласний театр ляльок]].

* Філармонія.

Гурт «[[Воплі Відоплясова]]» в альбомі [[2006]]&nbsp;р. «[[Були деньки]]» присвятив пісню місту пісню «Були деньки».

* Парк ім. ДимітроваДимитрова

'''Парк ім. Ленінського Комсомолу''' вважається найстарішим, так якоскільки він створений на місці колишньої Херсонської фортеці, від якої до наших днів збереглися залишки валів і двоє воріт - Московські і Очаківські. Очаківська брама є символом міста і навітьзображена булана включенайого у герб міста Херсонагербі. На околиці парку розташована будівля колишнього Арсеналу, пам'ятки архітектури. У центрі парку встановлені пам'ятники двом героям Радянського союзу - Іллі Кулику та Миколі Суботі. Ілля Кулик був керівником підпільної організації «Патріот Батьківщини», який боровся проти загарбників в окупованому місті. Микола Субота - воїн-кулеметник проявив чудесанадзвичайну відвагивідвагу і мужностімужність при форсуванні Дніпра та при звільненні Херсона в 1944 році. Імена героїв носять дві міські вулиці. У центрі парку встановлено обеліск першим комсомольцям у 1959 році. Сьогодні в парку люблять відпочивати городяни, побудовані тенісні корти і працюють літні кафе-майданчики. Імена героїв носять дві міські вулиці.

Дендрологічний парк Інституту зрошувальногозрошуванго землеробства НААН України був створений у 1965 році згідно з розпорядженням Ради міністрів УРСР від 13.09.1963 р. № 1391-Р та на його підставі рішенням виконкому Херсонської обласної ради трудящих від 19.09.1963 р. № 374. Відповідно рішенняРішенням Херсонського облвиконкому від 04.12.1975 р. за № 651/24 Дендропарку УкрНИИозУкрНДІзз було надано статус  "Парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення"!.

Дендропарк закладений у регулярному ландшафтному стилі, на площі 5,6 га. ВНа теперішнійцей час загальна площа парку складаєстановить 4,2 га. Парк зберігся ву його

первісному плануванні. Парк складається з головної заасвальтованої алеї, яка оточена хвойними породами дерев, а також 10 діагональнимидіагональних та перпендикулярнимиперпендикулярних щодо головної бічних алей, більшість з яких вимощена плиткою. У північній частині дендропарку знаходиться ставок. На головній алеї - бюст академіку Д.М. Прянишникову.

На території парку інтродуковано 90 видів деревних та чагарникових рослин. Частина з них, нажальна жаль, не збереглася. Станом на осінь 2010 року відмічено зростання 75 видів. Серед них включена до Червоної книги України береза дніпровська. Також відмічено 18 видів

квітково-декоративних рослин, 46 видів дикоростучихдикорослих судинних рослин та 23 види лишайників та ліхенофільних грибів.

3. Вічнозелені рослини: самшит вічнозелений, магонія падуболиста, ожина,   жимолость Джеральда.

5. Лікарські рослини: шавлія лікарська, календула лікарська, лаконос американський, ехіноцея пурпурова, конвалія

6. ОднорічніОдно-, дворічнідво- та багаторічні квіти: чорнобривці похилянні, цинерарія приморська, айстра новобельгійська, гібіскус трав'яний, гладіолус, хризантема, очиток їдкий, ірис гібридний, целозія,аквілєгіяаквілегія, кохія, іпомея, лаватера, карєопсіскареопсіс, сантоліна, мирабеліс, юка нитчаста, рудбекія, геленіум, лілія, сальвія квітуча, агератум, бальзамін, алісум скелястий, рудбкія гібридна, барвінок малий, барвінок великий.

Дендропарк є базою рекреаційного призначення, дослідних робіт, є місцем проведення освітньої роботи ззі аспірантамишколярами, школярамистудентами та громадянами області, а також місцем відпочинку населення смт. Наддніпрянське.

Колектив інститутуІнституту зрошуваного землеробства  займається доглядом за деревами та квітниками, вирощуванням розсади квітів, які потім використовуються для посадки парку.

Дендропарк розташований ву зоні високої загазованості й виконує роль біологічного фільтра на трасі Херсон-Каховка. Крім того, дендропарк Інституту зрошуваного землеробства (разом із ботанічним садом Херсонського державного університету, дендропарком Херсонського державного аграрного університету та парком школи-інтернату №2) входить до складу природоприродно-заповідного фонду Херсону і є об’єктом місцевого значення.

* Каплиця ФьодораФедора Ушакова

* [[Храм Зосіми і Савватія Соловецьких|Храм Зосими і Савватія Соловецьких]]

* Храм святих великомученецьвеликомучениць Віри., Надії., Любові.

22 лютого 2014 року у Херсоні під час мирних протистояньвиступів було знесено пам'ятник В.І. Леніну та встановлено меморіал на честь [[Небесна сотня|Героїв Небесної сотні]]. Меморіал представляєявляє собою [[прапор України]] та оздоблення навколо п'єдесталу у вигляді традиційної української вишивки.<ref>{{cite news|url=http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_hersoni_zamist_lenina_vidkrili_pamyatnik_nebesniy_sotni_foto&objectId=427482|title=У Херсоні замість Леніна відкрили пам'ятник Небесній сотні|publisher=24tv|date=31-03-2014|accessdate=01-10-2014}}</ref>

* Будинок, ву якому у 1899 році мешкав відомий осетинський письменник [[Коста Хетагуров]]

* [[Бруз Володимир Семенович|Володимир Бруз]] (* 1939)&nbsp;— український [[історик]], [[політолог]], [[дипломат]]. [[Доктор історичних наук]] ([[1970]])., [[Професорпрофесор]] ([[1972]])., [[Заслуженийзаслужений діяч науки і техніки України]] ([[1995]]).

* [[Сергій Гармаш|Сергій Гармаш]] (* 1958)&nbsp;— російський актор театру і кіно українського походження. Заслужений артист Російської Федерації (2004), Народнийнародний артист Росії (2006).

* [[Станішев Сергій|Сергій Станішев]] (* 1966)&nbsp;— болгарський політик лівого спрямування., Премпрем'єр-міністр [[Болгарія|Болгарії]] (серпень 2005&nbsp;— липень 2009)., Головаголова [[Партія європейських соціалістів|партії європейських соціалістів]] (ПЄС).