Даосизм: відмінності між версіями

Дао означає Шлях осягнення законів природи, її закономірностей. Вчення закликає людей жити за природними законами, відповідно до Дао, універсальним гармоніювальним принципом. Дао трактується як абсолютна категорія, що не піддається опису, одвічний всесвітній принцип. На початку «Дао де цзін» сказано: «Дао, про яке можна говорити, не є достеменним Дао».

Дао безтілесне і не піддається плотському сприйняттю, воно скрізь і ніде, безформне і безіменне, нескінченне і вічне, порожнє, але невичерпне. Воно — прабатько всього, включаючи богів. Все народжується з Дао і все вирушає в Дао. Саме Дао знаходиться в безкінечному циклічному кругообертанні: не досягаючи межі воно знов спрямовується до витоку. Дао — вищий закон буття, але не буття, як таке; воно поза буттям, за його межами, але це не Бог, не надприродна сила, бо Дао природне хоча і неосяжне.

породжує все суще, і одночасно кінцева мета будь-якого прояву. Воно не володіє фіксованою субстанціальною основою, а лише забезпечує прояв і згасання існування. Згідно з даоською філософією, відпочинок передує руху, а достаток спокою — дії. Дао є основою будь-якого процесу. Саме по собі воно нерухоме, але є початком будь-якого руху. У цьому сенсі Дао означає абсолютну природність.