Даосизм: відмінності між версіями

'''Даоси́зм''' — [[китай]]ське традиційне вчення, в якому присутні елементи [[релігія|релігії]], [[Містика|містики]], [[Ворожіння|гадань]], [[шаманізм]]у, [[Медитація|медитацій]], а також традиційнатрадиційної [[філософіяФілософія|філософії]] ій [[наукаНаука|науки]]. ПослідовникиПослідовників даосизму звутьсяназивають даосами. ДаосизмВважають, що цю вважаєтьсятечію заснованимзаснував [[Жовтий імператор|Жовтим імператором]] (родоначальникомродоначальник всіх китайців).

В історії Даосизмудаосизму маєвідбувся місцеподіл розділення вченняучення на філософський Даосизмдаосизм (дао цзя), що розвинувся в неодаосизм, і релігійний (дао цзяо), що включив [[Алхімія|алхімію]], [[Демонологія|демонологію]], лікування.

За час свого існування даосизм не створив єдиної церкви, а догматичні положення його ортодоксальних направленьнапрямів не сформувалися в конкретний, спільний для всіх віруючихвірян догмат. Це відбилося на поліморфізмі даоської доктрини, особливостях ритуальної діяльності і організаційних рівнях. Проте даосизм є ціліснийцілісним соціокультурнийсоціокультурним феноменфеноменом, що робить значний вплив на життя сучасного китайського суспільства.

Даосизм виник у 6 столітті до н. е. і є однією з двох корінних китайських релігійно-філософських систем (іншою є [[конфуціанство]]), якаякі значно вплинулавплинули на розвиток китайської культури. Ціль даосизму, як філософії виражається у трактаті ''«[[Дао де цзін]]» ("«Книга шляху і благодаті"»)'' [[Лао-цзи]]. Іншими найранішими представниками даосизму є [[Чжуан-цзи (філософ)|Чжуан-цзи]] та [[Лє-цзи]]. В політиці і виживанні, даос шукає дієвого шляху найменшого спротиву і скромності. Всі крайні позиції ведуть до своїх протилежностей. Все є в русі, за винятком самого [[Дао]] (Шляху), який визначає рівновагарівновагу між протилежностями [[їнь та ян]].

За твердженням даосів, світ у цілому і людина зокрема характеризуються трьома видами життєвої енергії: шен (дух), ци (дихання) і цзін (життєва субстанція). Під час медитації людина прагне до злиття мікрокосму (її) з макрокосмом (всесвітвсесвітом). З цією метою людина повинна позбавитисяпозбутися від дуалістичного сприйняття дійсності; іншими словами, вона прагнемає ототожнити своє Его зі всім всесвітом, тобто позбавитисяпозбутися від суб'єктно-об'єктної свідомості. Отже, даоська медитація глибоко містична. Містичний союз зі всім сущим не піддається раціональному поясненню; збагнення здійснюється безпосередньо через досвід. Таким чином, затверджується фундаментальне положення даосизму, згідно з яким розказане Дао не є достеменнедостеменним Дао. Те, що пізнається під час медитації не піддається словесному вираженню. Якщо все знаходитьсяперебуває в процесі постійної зміни, ідентифікація власного «Я» стає ілюзією, явною помилкою, але рано чи пізно людина буде вимушена змиритися з реальністю змін. Проте даосизм не схильний вдаватися до мудрувань і акцентує увагу на практичному здійсненні цієї концепції. Людина повинна переконатися на власному досвіді в суті питання, тобто усвідомити дійсну реальність і відчути себе частиною потоку Дао.

Подібно до водного потоку, життя людини повинне протікати за шляхом найменшого опору. Отже, ідеалом даосів є існування, вільне від проявів пристрастей і амбіцій. Проте серйозною перешкодою на шляху до звільнення від мирських бажань є освіта, бо знання збільшує прихильністьсхильність до бажань і амбітніамбітних прагненняпрагнень. Саме тому даоси розробили теорію мислення, що перешкоджає підвищенню інтелектуального і освітнього рівнів.

Природна простота (пю) виявляється в спонтанних вчинках (ву-вей), щоякі відображаютьвідбивають природну гармонію. ВУ процесі ву-вей особа виражається в своїй первозданній простоті ій єднанні з навколишнім світом. ВУ цьому випадку свідомість не встигає проявити свій раціональний початок і підсвідомість бере на себе функції управління особою. Вказані якості сприяють усвідомленню природи всіх живих істот і місця людини на цьому світі. Подібно до буддистів, даоси співпереживають всім живим істотам.

''Де'' ([[чеснота]]) і ''Ч'і'' ([[енергія]]) представляютьявляють собою силу беззусильної дії доступної для даоса.

Як релігія, даосизм наголошує на [[алхімія|алхімічних]] відносинах між макрокосмосоммакрокосмом і мікрокосмосоммікрокосмом, шукаючи формулу безсмертя за допомогою:

У даосизмі розвинулось священство, величезний єрархічнийієрархічний пантеон «богів» і безліч священних текстів і ритуалів пов'язаних з різними сектами. Пізніше повстало чернецтво. З часів китайської культурної революції (1966—19681966–1968) релігійний даосизм активно практикується головним чином на Тайвані. Філософський даосизм викликав зацікавлення на Заході, особливо ''І Чінґ'', містичний твір, який має за мету пояснити значення випадкових подій.

Дао означає Шлях осягнення законів природи, її закономірностей. Вчення закликає людей жити поза природнихприродними законахзаконами, відповідно до Дао, універсальним гармонізуючимгармоніювальним принципом. Дао трактується як абсолютна категорія, що не піддається опису, одвічний вселенськийвсесвітній принцип. На початку «Дао де цзін» сказанесказано: «Дао, про яке можна говорити, не є достеменнедостеменним Дао».

Дао безтілесне і не піддається плотському сприйняттю, воно скрізь і ніде, безформне і безіменне, нескінченне і вічне, порожнє, але невичерпнєневичерпне. Воно — прабатько всього, включаючи богів. Все народжується з Дао і все вирушає в Дао. Саме Дао знаходиться в безкінечному циклічному кругообертанні: не досягаючи межі воно знов спрямовується до витоку. Дао — вищий закон буття, але не буття, як таке; воно поза буттям, за його межами, але це не Бог, не надприроднянадприродна сила, бо Дао природне хоча і неосяжне.

Про Дао згадують як про «початок і матір десяти тисяч речей», тобто сутнісну основу буття. Проте Дао не є буттям, але це і не небуття. Це те, що є першопричиною. ВУ цьому відношенні його доречно порівняти з буддиськимбуддіським поняттям [[Шуньята|шуньяти]] (порожнечі). Дао універсальне, всепроникне і не піддається руйнуванню. З точки зору метафізики Дао — це джерело, що

породжує все суще, і одночасно кінцева мета будь-якого прояву. Воно не володіє фіксованою субстанціальною основою, а лише забезпечує прояв і згасання існування. Згідно з даоською філософією, відпочинок передує руху, а достаток спокою — дії. Дао є основою будь-якого процесу. СамоСаме по собі воно нерухоме, але є початком будь-якого руху. У цьому сенсі Дао означає абсолютну природність.

Дао непізнаване, але всюдисуще. Те, про що можна говорити, називається Де (проявлена потужність). Це поняття демонструє Дао у дії, проявляє його потенційну енергію в об'єктах творіння. Якщо Дао — це тотальна суть світу, то Де — це загальний космічний принцип, що визначає для кожного об'єкта належну форму і послідовність майбутніх йому трансформацій, це втілення певного внутрішнього життєвого принципу породженого Дао, того, що зв'язує кожного з Дао, це прояв тотальної суті світу в реальності. Якщо суб'єкт або об'єкт слідуютьдотримуються дао (іншими словами, діють природним чином), їх наповнює енергія (де). При цьому не маєтьсяйдеться напро увазіякусь якась силасилу, що прагне до насильницьких змін, що суперечило б самій суті вчення, а природнапро природну силасилу, що повністю виявляє природний потенціал. За аналогією з водою, Дао подібне до потоку, силу перебігу якого представляє де.

Ключовий термін, що позначає утримання від активних дій,— у-вей. Його можна перекласти як невтручання, хоча саме слово зовсім не має на увазі абсолютної пасивності. Навпаки, це дія, але здійснена відповідно до двох принципів: — жодне зусилля не має бути витраченим даремно; — не слід робити нічого, що не відповідає законам природи.

У-вей — це якість, яка дозволяє неупереджено дивитися на речі, мистецтво бути самим собою, навикнавичка природної поведінки і упевненості в своїх силах. у-вей проявляється тоді коли людина не дотримується умовних стереотипів поведінки і не замислюється над тим, що робить. Іншими словами, людина підкорюється наказам підсвідомості, не втрачаючи час на логічний аналіз і свідому оцінку ситуації.

Слід зазначити принципову різницю між мораллю даосовдаосів і конфуціанців. Згідно з Конфуцієм, етичні норми повинні визначатися законними актами що регламентують суспільну поведінку. Іншими словами, деякі вчинки приносять безперечну суспільну користь навіть у тому випадку, коли суперечать природним людським імпульсам. Даоси вважають такий підхід неприпустимим. Подібне насильство над людською природою порушує гармонію Дао.

== Відомі даоси імперського часу ==

# Томпсон М. Восточная философия/ Пер.с англ. Ю. Бондарева. — М.: ФИАР-ПРЕСС, 2000. С. 257—288257–288. — http://upelsinka.com/Russian/religion_daosism_1.htm

# Васильев Л. С.  История религий Востока. – — М., 1988.

# Вонг Е. Даосизм. / Пер. с англ. Ю. Бушуевой. – — М., 2001.

# Вэнь Цзянь, Л.  А.  Горобец . Даосизм в современном Китае. Благовещенск 2002

# История мировых религий: учеб. пособие / А. А.  Горелов. – — М.: Флинта: МПСИ, 2005.

# Ляо Шифу. Беседа с настоятелем Ляо Шифу. 2010. №  1

# Малявин В.  В.  Чжуан-цзы. М., 1985.

# Мел Томпсон. Восточная Философия. – — М., 2002 с.254- 288

# Мудрецы Китая. Ян Чжу, Лецзы, Чжуанцзы / Пер. с кит. Л. Д.  Позднеевой. СПб.: Петербург  — XXI век: ТОО «Лань», 1994. 416 с.

* [http://ukrdao.com "«Дао Де Цзін"» український текст]

== Див. також ==

* [[Бойові мистецтва]],