Атомна електростанція: відмінності між версіями

'''А́томна електроста́нція'''&nbsp;('''АЕС''')&nbsp;— [[електростанція]], в якій [[атомна енергія|атомна (ядерна) енергія]] перетворюється в [[Електрична енергія|електричну]]. Генератором енергії на АЕС є [[атомний реактор]]. Тепло, яке виділяється в реакторі в результаті ланцюгової реакції ділення[[Поділ ядра|поділу ядер]] деяких важких [[Хімічний елемент|елементів]], потім так само, як і на звичайних [[ТЕСТеплова електростанція|теплових електростанціях (ТЕС)]], перетвориться в електроенергію. На відміну від теплоелектростанцій, що працюють на органічному паливі, АЕС працює на ядерному пальному (в основному [[Уран (хімічний елемент)|233 U, 235 U]], [[Плутоній|239 Pu]])<ref>[http://vseslova.com.ua/word/%D0%90%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%28%D0%90%D0%95%D0%A1%29-6661u Атомна електростанція(АЕС)- vseslova.com.ua]</ref>

У результаті роботи АЕС утворюються [[радіоактивні відходи]] та відпрацьоване [[ядерне паливо]]. Вони є небезпечними для [[людина|людини]] ій [[довкілля]], для знешкодження вимагають переробки та тривалого зберігання.

[[20 грудня]] [[1951]] року ядерний реактор вперше в історії людства виробив придатну для використання кількість електроенергії&nbsp;— в нинішній Національній Лабораторії INEEL Департаменту енергії [[США]]. Реактор виробив достатню потужність, щоб запалити простий ланцюжок з чотирьох [[ЛпмпаЛампа розжарення|лампочок]] 100-ватів Вт. Після другого експерименту, проведеного наступного дня, 16 учених і інженерів, що брали участь в ньому, «увічнили» своє історичне досягнення, написавши крейдою свої імена на бетонній стіні генератора.

Того ж дня експериментальний реактор-брідер EBR-1, що розміщувався в маленькій будівлі, яка і сьогодні як і раніше самотньо стоїть на відкритій всім вітрам рівнині в південно-східному [[Айдахо]], підвищив виробок до 100 кіловаткіловатів, щочого було достатнєдостатньо для живлення всього його електроустаткування. Перша експериментальна мета EBR-1 полягала в розробці ій перевірці концепції реактора-брідера. 4 червня 1953 року Комісія з Атомної Енергії США оголосила, що реактор EBR-1 став першим реактором у світі, що продемонстрував [[брідінг]] [[плутоній|плутонію]] з [[уран (хімічний елемент)|урану]].

У [[1962]] роціроку він став першим у світі реактором з плутонієвою активною зоною, який виробив електроенергію. Протягом всього наступного року, він був джерелом цінних даних по брідінгу в реакторі з плутонієвим [[паливо]]м і допомагав вченимученим краще зрозуміти поведінку плутонію в реакторі, що діяв. 30 грудня 1963 року реактор був офіційно зупинений. 26 серпня 1966 року вінйого бувбуло оголошенийоголошено національним історичним пам'ятником. (За матеріалами Національної лабораторії Айдахо, США).

В [[1972]] року на розроблюваному з [[1958]]-го року родовищі урану «[[Окло]]» в [[Габон]]і були виявлені сліди [[ланцюгова реакція|ланцюгової реакції]]. Подальші дослідження підтвердили, що тут приблизно 2.0-1.8 мільярдів років тому діяв єдиний відомий на поточний момент ⁽²⁰¹¹⁾ природній реактор{{Немає АД|22|03|2012}}.

Перша у світі [[атомна електростанція]] потужністю 5 МВт була запущена [[27 червня]] [[1954]] року в [[СРСР]], в місті [[Обнінськ]], розташованому в [[Калузька область|Калузькій області]]. У [[1958]] році було введено в експлуатацію 1-а черга Сибірської АЕС потужністю 100 МВт (повна проектна потужність 600 МВт). Того ж року розвернулося будівництво БелоярськоїБілоярської промислової АЕС, а [[26 квітня]] [[1964]] року генератор 1-ої черги дав струм споживачам. У вересні [[1964]] року був пущений 1-й блок Нововоронежськой АЕС потужністю 210 МВт. Другий блок потужністю 350 Мвт запущений в грудні 1969. У [[1973]] почала своє функціонування Ленінградська АЕС.

За межами СРСР перша АЕС промислового призначення потужністю 46 Мвт була введена в експлуатацію в [[1956]] роціроку в Колдер-Холі ([[Великобританія]]). Через рік вступила в лад АЕС потужністю 60 МВт в Шиппінгпорті ([[США]]).

Світовими лідерами у виробництві ядерної електроенергії є: [[США]] (788,6&nbsp;млрд кВтг/р(кіловат-годин на рік)), [[Франція]] (426,8&nbsp;млрд кВтг/р), [[Японія]] (273,8&nbsp;млрд кВтг/р) і [[Німеччина]] (158,4&nbsp;млрд кВтг/р)<ref>дані World Nuclear Association на [[2004]] рік</ref>. В [[Росія|Росії]] в [[2006]] роціроку на АЕС вироблено 154,7&nbsp;млрд кВтг.

Наприкінці червня [[2008]] року заступник голови [[МАГАТЕ|Міжнародного агенстваагентства з атомної енергії]] (''МАГАТЕ'') Юрій Соколов заявив, що до 2030 року, атомні електростанції лишатимуться ключовим джерелом електроенергії, а кількісно збільшаться на 60&nbsp;%<ref>«Україна Молода», за [[27 червня]] [[2008]] року</ref>.

Найбільша АЕС у світі [[Касівадзакі-Каріва]] за встановленою потужністю (на 2008 рік) знаходиться в японському місті [[Касівадзакі]] префектури [[Префектура Ніїґата|Ніїгата]]&nbsp;— в експлуатації знаходяться п'ять киплячих ядерних реакторів (BWR) і два розширених киплячих ядерних реакторівреактора (ABWR), сумарна потужність яких становить 8,212 гігаватгігавата.

* '''[[Чорнобильська атомна електростанція]]''' (ЧАЕС)&nbsp;— у м. [[Прип'ять]] ([[Київська область|Київська обл.]]); на ній у квітні [[1986]] року сталась одна з найбільших в історії людства техногеннатехногенних катастрофакатастроф (''[[Чорнобильська аварія]]''), внаслідок чого тривали ій тривають досі значні трудоємнітрудомісткі ій капіталоємнікапіталомісткі аварійні роботи, заходи з реабілітації постраждалих територій (т.зв. ''[[Чорнобильська зона відчуження|Чорнобильська зона]]'') і населення, яке на них проживало і проживає. Аварія на ЧАЕС спонукала людство переглянути райдужні перспективи зростання частки «мирного атому» у загальному видобутку електроенергії у світі; уна більшості АЕС світу булибуло прийнятівжито додатковідодаткових заходизаходів і введені в дію додаткові системи захисту і безпеки, а в самій Україні до [[22 жовтня]] [[1993]] року діяв мораторій на будівництво нових АЕС<ref>[http://www.nppzap.zaporizhzhe.ua/history/dates Офіційний сайт Запорізької АЕС {{ref-ru}}]</ref>. Понад 20 років ЧАЕС лишалась діючою АЕС, а її закриття стало однією з вимог до України з боку [[ЄС]], а також передумовою для вступу України до [[СОТ]]. [[21 липня]] [[2007]] року президент України [[Віктор Ющенко]] підписав указ про закриття ЧАЕС<ref>[http://www.newsru.ua/ukraine/21jul2007/cover.html Президент підписав указ про зупинку Чорнобильської АЕС, інформація на www.newsru.ua за 23-07-2007 {{ref-uk}}]</ref>, яка, проте, і надалі функціонує (лише в черговому режимі).

Постійними є повідомлення [[ЗМІ]] про позаштатні ситуації на українських (і не тільки) АЕС, включно з аварійними відключеннямивимкненнями окремих енергоблоків, так що всі енергоблоки разом в Україні майже ніколи не працюють<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/231240 На Південно-Українській АЕС зупинили реактор, інфо «Кореспондент.нет» за 31-01-2001 {{ref-uk}}]</ref><ref>[http://www.snrc.gov.ua/nuclear/uk/publish/article/37251;jsessionid=5F3C8E183578BAB8AB98D3C392D7D21C На українських АЕС працюють 12 з 15 енергоблоків, інформація ДК ядерного регулювання за 11-04-2005 {{ref-uk}}]</ref><ref>[http://www.newsru.ua/ukraine/13aug2007/energoblok.html Через несправність відключили четвертий енергоблок Рівненської АЕС, інформація на www.newsru.ua за 13-08-2007 {{ref-uk}}]</ref>. Тим не менше АЕС лишається надійним джерелом електроенергії, і в Україні будуються ще декілька нових енергоблоків.