Волтер Сідні Адамс: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Життєпис: replaced: більше 7000 зірок → понад 7000 зірок
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otherpersons|Адамс}}
[[Файл:Walter Sydney Adams.jpg|thumb]]
'''Волтер Сідні Адамс''' ({{lang-en|Walter Sydney Adams}}; [[20 грудня]] [[1876]], [[Антиохія]], [[Сирія]] – [[11 травня]] [[1956]], [[Пасадена (Каліфорнія)|Пасадена]], [[Каліфорнія]]) — американський астроном.
 
== Життєпис ==
Родився в Антиохії ([[Сирія]]). У [[1900]] закінчив [[Чиказький університет]], в 1900-1901 вчився в [[Мюнхенський університет|Мюнхенському університеті]] у К. Шварцшильда і X. Зелігера. Працював в [[Єркська обсерваторія|Єркській обсерваторії]] (1901-1904), в обсерваторії [[Маунт-Вілсон]] (1904-1946, з [[1923]] — директор). Після відходу у відставку продовжував дослідження в Сонячній лабораторії ім. Дж.Е.Гейла в [[Пасадена (Каліфорнія)|Пасадені]].
 
Наукові роботи присвячені спектральному вивченню зірок, планет, Сонця, міжзоряного середовища. У 1913-1916 спільно з А. Кольшюттером встановив можливість визначення світимості зірки за відносними інтенсивностями певних ліній поглинання в її спектрі і розробив на основі цього ефекту метод спектральних параллаксів. Організував і очолив в обсерваторії Маунт-Вілсон обширні дослідження з визначення променевих швидкостей і спектральних параллаксів, а також зі спектральної класифікації зірок. Ним і його співробітниками були зміряні за допомогою 60- і 100-дюймових [[рефлектор]]ів променеві швидкості понад 7000 зірок, класифіковані спектри кількох тисяч зірок і визначені їхні абсолютні величини. У 1914 досліджував безперервний спектр зірок з різними власними рухами і світимостями, в [[1930]] вивчив відносне зрушення ліній нейтральних і іонізованних атомів в спектрах зірок, в [[1935]], [[1941]] провів порівняння променевих швидкостей, що визначчалися за лініями різних елементів, а також за лініями з різними потенціалами іонізації. Виявив емісію водню у деяких M-карликів дуже низької світимості, у багатьох зірок класу пізніше G5 знайшов емісію в лініях H і K кальцію.
 
У [[1925]] на прохання А.С.Еддінгтона виконав дуже складне дослідження спектру білого карлика Сіріус B з метою виявлення гравітаційного червоного зсуву ліній, що передбачається [[Загальна теорія відносності|загальною теорією відносності]].
 
Відкрив велику кількість [[Спектрально-подвійні зорі|спектрально-подвійних зірок]], вивчив спектри багатьох змінних і нових зірок. В результаті детального дослідження (1937-1956) спектру α Оріона виявив у цього холодного надгіганта оболонку, а також встановив наявність бурхливої активності в його нижній атмосфері.
Рядок 16:
Член [[Національна академія наук США|Національної АН США]] (1917) і низки академій наук і наукових товариств.
 
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1917), [[Медаль Генрі Дрейпера]] [[Національна академія наук США|Національної АН США]] ([[1918]]), ім. П.Ж.С. Жансена Французького астрономічного товариства ([[1926]]), [[Медаль Кетрін Брюс]] Тихоокеанського астрономічного товариства ([[1928]]), ім. П.Ж.С.Жансена Паризької АН ([[1935]]).
Ім'я вченого носить [[головний пояс астероїдів|астероїд головного поясу]] [[3145 Волтер Адамс]].
 
Рядок 29:
[[Категорія:Померли 1956]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Космологи]]