Шани: відмінності між версіями

Етнічна спільнота шановшанів складається з 7 племен, загальною чисельністю більшепонад 3 мільйонів чоловікмлн. Більшість шанів сповідують [[буддизм]]. У домашньому господарстві селяни вирощують рис і тропічні фрукти, розводять курчат і свиней.

Шани і споріднені з ними етноси [[паратайська сім'я|паратайської мовної родини]] з'явилися в межах [[Південно-східна Азія|Південно-східної Азії]] вже на межі нашої ери. В [[М'янма|М'янмі]] вони почали грати значну роль під кінець [[I тысячоліття н. е.тисячоліття]] завдяки посиленню їхїхньої [[міграція населення|міграції]] в південно-західному напрямку. Одночасно з посиленням міграції у шанів складаються перші [[родо-племінне об'єднання|родо-племінні об'єднання]]. Створений ву [[VII]]–[[VIII]] ст. союз племен [[Муанмау]] починає грати роль центру шанських племен, що призводить ву [[XIII]] ст. до розповсюдження влади шанів на Північний [[таїланд|Сіам]], Південну [[Юньнань]], [[Ассам]], [[Маніпур]] та північні райони М'янми.

З падінням ву кінці [[XIII]] ст. [[Паганська держава|Паганської держави]], що співпалозбіглося з посиленням натиску шанів, шани зайняли значну частину М'янми, і почали претендувати на владу над всією країною. Проте основна маса шанів залишилася жити в передгір'ях і гірських долинах, вони так і не змогли [[акліматизація|акліматизуватися]] в долині ріки [[Іраваді]] і після походів незмінно відступали до гір, захопивши здобич і полонених. З посиленням національних держав [[бірманці]]в в М'янмі і [[тайці]]в ву [[таїланд|Сіамі]] шани були остаточно витіснені в передгір'я і на [[Шанське плато]]. Тут вони живуть і понинідонині, тоді як в важкодоступних гірських районах поряд з ними мешкають народи не лише тайської, але й інших етнічних груп, наприклад [[ва]].

Шани мали декілька князівств, на чолі яких стояли [[князь|князі]] (собви). Проте ці протодержавні утворення були нестабільні, а їхїхні об'єднання — недовговічні. [[Феодальний лад]] протримався в таких князівствах аж до [[XX]] ст., чому сприяла політика англійської колоніальної адміністрації, що надавала князям повну свободу у внутрішніх справах, можливість утримувати війська, збирати податки тощо. Саме політика спрямована на позбавлення собвів їхїхньої спадкової влади, а також викуп державою їхїхніх земель, позбавлення їх права мати військо призвели до сепаратистських виступів шанськіхшанських князів після отримання незалежності М'янмою.

ВУ наш час шани [[М'янма|М'янми]] ведуть багаторічну боротьбу за національну автономію аж до незалежності Шанської області. Збройна боротьба фінансується на кошти, що надходять від оптового продажу високоякісного [[опіум]]у, вироблюваноговиробленого з [[опіумний мак|опіумного маку]], який складає основу місцевого товарного землеробства. Шани називають [[опіум]] «чорними ліками», і повсюдно використовують його для самолікування. У [[1994]] і в [[2005]] за домовленістю ззі спадковим шанським принцом [[Ніянг-ше]] (Яунхе) у вигнанні, [[Со Хан Па]] (Сурханпа) шанські старійшини проголошували незалежність Федерації Шанських Держав.

[[Шанська мова]] має структуру типову для південно-східної групи [[паратайська сім'я|паратайських мов]]. Вона поділяється на кілька діалектів, відмінності між якими не є дуже сутт'євимисуттєвими. [[Шанська писемність]] була створена на основі бірманської абетки. Була спроба створення абетки на [[латиниця|латиниці]], що не зазналамала успіху. Є досить значна література, написана шанською. Це восновномув основному релігійні тексти поетичнї форми.